Наукові дослідження у національних природних парках, як і в природних і біосферних заповідниках, є одним із основних напрямків їх діяльності, що визначено у Законі України «Про природно-заповідний фонд» (1992 р.).

Наукова діяльність у НПП «Гуцульщина» здійснюється за наступними напрямками:

а) проведення досліджень за Програмою Літопису природи, у яких значна частка припадає на:

  • інвентаризацію флори і рослинності, фауни і зоокомплексів та природних середовищ;
  • дослідження змін рослинного покриву та тваринного світу під впливом рекреаційних навантажень, які є першочерговими для парку;
  • організацію моніторингових досліджень, зокрема екологічного моніторингу за станом природних екосистем за допомогою індикаторних видів безхребетних тварин (жуків-турунів чи гідробіонтів), лишайників чи мохів;

б) проведення досліджень за спеціальними темами, серед яких найперспективнішими, враховуючи особливості парку є:

  • дослідження пралісів;
  • геоботанічні дослідження угруповань, занесених до Зеленої книги України;
  • вивчення екології окремих видів дикої флори (тиса ягідного) і фауни (ентомофауни і хребетних);
  • мікологічні дослідження;
  • вивчення особливостей відтворення гуцульської породи коней;
  • здійснення контролю за екологічним станом і якістю природних вод, ґрунтів, біологічних об’єктів;
  • проведення досліджень за програмою моніторингу лісів Карпатського регіону;
  • інвентаризація цінних об’єктів неживої природи (геологічних, геоморфологічних, гідролого-гідрогеологічних) для реалізація програми “Геоспадщина Гуцульщини”;
  • вивчення ландшафтного різноманіття НПП;
  • створення географічної інформаційної системи (ГІС) НПП.

Вимоги та особливості проведення досліджень за програмою Літопису природи детально описані у спеціальному методичному посібнику «Програма Літопису природи для заповідників та національних природних парків», затвердженому Мінекоресурсів України і Національною академією наук України 25 листопада 2002 року.

Згідно програми, Літопис природи є щорічною основною формою узагальнення результатів наукових досліджень, які оформляються у вигляді окремих томів, їх оригінали зберігаються в установі ПЗФ, а копії до 1 травня наступного року реєструються в УкрЦНТІ та надсилаються органу, у підпорядкуванні якого перебуває установа.

Відповідно до завдань, напрямів діяльності, програми Літопис природи та плану науково-технічних заходів силами науковців НПП спільно з фахівцями Львівського національного університету ім. І. Франка, Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Інституту екології Карпат, Інституту ботаніки та Державного природознавчого музею НАНУ, Державного НДІ «Гірліс», Львівської державної лісовпорядної експедиції проведено комплекс досліджень, результати яких увійшли до семи томів «Літопису природи», а також використані при розробці «Проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів та об’єктів НПП «Гуцульщина».

Зупинюся тільки на окремих основних моментах цих робіт та дослідженнях, які проводяться у НПП «Гуцульщина» .

Програма наукових досліджень включає проведення інвентаризації флори, фауни, рослинності, природних середовищ, ведення моніторингу стану лісів, водойм, грунтів, переформування похідних деревостанів, ренатуралізацію тису ягідного, розроблення заходів збереження раритетної складової біорозмаїття. У зв’язку з цим з часу створення парку закладено 4 постійні пробні площі, в еталонних насадженнях — діброві, бучині, смеречині, буковій яличині, 3 орнітологічні маршрути, 3 ентомологічні пробні площі, 15 постійних пунктів спостережень моніторингу лісів І-ІІ-го рівнів, 3 фенологічні маршрути, 9 фенологічних пунктів, облаштовано лабораторію екологічного моніторингу та метеорологічний пост де ведуться систематичні дослідження стану водойм, метеорологічні та фенологічні спостереження.

Також на всій території парку проводяться флористичні та фауністичні дослідження.

За матеріалами інвентаризаційних досліджень попередній список виявлених на території НПП «Гуцульщина» видів рослин, які включені до Червоної книги України, представлений 58 видами, в тому числі судинних рослин 50, мохів 1, лишайників 2, макроміцетів 5 видів. До Європейського Червоного списку включений один вид — Медунка угорська (Pulmonaria filarszkyana Jav.), один вид — дзвоники ялицеві (Campanula abietina Griseb. et Schenk.) —до Бернської конвеніії (Додаток 1. 1998 р.) та один вид — дивина шерстиста (Verbascum lanatum Schrad) — до ЧК МСОП. Регіонально рідкісними є 40 видів судинних рослин. Отже загальна кількість раритетних видів судинних рослин (ЧКУ + РЧС) — 90.

У 2009 році тривало координування та картування місцезростань раритетних таксонів із застосуванням GPS, результати яких будуть представлені у підготованій колективній монографії «НПП «Гуцульщина»: Рослинний світ».

Враховуючи високу гетерогенність території НПП «Гуцульщина» й аналізуючи отримані на сьогодні результати складу флори, її стан слід вважати як потребуючий подальшого вивчення. Оскільки у спектрі флори міститься значна кількість одновидових родів і родин (переважно класу однодольних), що вказує на необхідність поглиблених досліджень, адже в загальному спектрі флори суміжних з НПП територій Українських Карпат видова різноманітність цих таксономічних груп значно більша. Більше уваги також необхідно приділяти нижчим рослинам, цілком не вивченими залишаються окремі таксономічні групи, зокрема мікроміцети.

З огляду на це необхідно поглиблювати інвентаризаційні дослідження всіх таксономічних груп з одночасним рівномірним покриттям усіх малодоступних і надто розрізнених територіально ділянок, що створює додаткові труднощі в процесі інвентаризації.

Особливої уваги з інвентаризаційної точки зору потребують ті види рослин та грибів, які занесені до міжнародних червоних списків, «Червоної книги України» та регіонального червоного списку Івано-Франківської області. Спектр таких видів також не цілком достатньо встановлений на території НПП «Гуцульщина». Такі роботи слід проводити як необхідний базовий елемент індикаційних і моніторингових досліджень різних рівнів.

Не менш важливим завданням НПП «Гуцульщина» є інвентаризація рослинності, що дає змогу виявити раритетні фітоценози занесені до «Зеленої книги України».

На даний час описано 18 рідкісних природних рослинних угруповань, продовжуються дослідження щодо створення продромусу (анотованого списку) рослинності. Проводиться картування і вивчення стану популяцій рідкісних видів, розроблення природоохоронних рекомендацій. Створено науковий гербарій, який включає понад 500 видів вищих рослин, фотоколекцію (понад 350 оригінальних світлин). У 2009 році тривало координування та картування місцезростань раритетних таксонів із застосуванням GPS, результати яких будуть представлені у підготованій колективній монографії «НПП «Гуцульщина»: Рослинний світ».

У найближчі роки слід провести інвентаризацію флори і рослинності передусім на територіях, які на сьогодні є порівняно слабо вивченими: 1) низькогір’я Горган у північно-західній частині НПП (1-9 квартали Березівського лісництва ДП «Кутське ЛГ» і прилеглі 13 і 25 квартали Нижньоберезівського лісництва Косівського РП «Райагроліс»), 2) середньогір’я Горган і Покутських Карпат у південно-західній частині НПП (Космацьке лісництво ДП «Кутське ЛГ») та практично не дослідженими — низько- і середньогір’я Покутських Карпат у південно-східній частині НПП (Рожинське лісництво Косівського РП «Райагроліс»).

За матеріалами інвентаризації попередньо зареєстровано 1016 видів тварин. У 2009 р. проводилась інвентаризація нічних метеликів за допомогою світлових пасток в 3-х пунктах парку.

Відповідно нової (2009 р.) редакції Червоної книги України збільшилась кількість видів, занесених до неї із 68 до 83. Із попереднього списку наявних на території НПП «Гуцульщина» тварин вилучено 6 видів (водяна полівка мала, борсук та чотири види метеликів — стафілін пахучий, ванеса чорно-руда, синявець Мелеагер, ведмедиця Гера), натомість включено 21 вид.
Багато видів тварин мають охоронний статус різних конвенцій: 221 вид охороняється Бернською конвенцією, 65 — Боннською конвенцією, 31 — віднесений до списку СІТЕS, 18 — до Європейського червоного списку. З ссавців до Європейського червоного списку занесено 6 видів.

Проводиться зимовий облік мисливської фауни. Чисельність і щільність тварин через незадовільне ведення мисливського господарства та браконьєрство скоротилися порівняно із 80-ми роками, але зросли порівняно із 2003 роком. На вказаній території виявлено 14 особин оленя, 77 диких кіз, 60 диких свиней, 76 зайців, 17 борсуків, 34 куріпки, 44 куниці, 61 лисицю, 1 видру, 87 білок, 47 тхорів, 15 рябчиків.

В перспективі, у відповідності до програми Літопису природи та з метою більш детального вивчення фауни НПП «Гуцульщина» необхідно здійснити наступне:

  • проводити подальший моніторинг видового складу хребетних тварин (особливу увагу слід звернути на іхтіофауну), а також активніше продовжувати вивчення всіх таксонів безхребетних із залученням відповідних фахівців-науковців.
  • продовжити більш детальне з’ясування хорологічних й екологічних особливостей фонових видів, а також рідкісних, малочисельних і локально поширених тварин (раритетні представники, карпатські ендеміки, реліктові види), насамперед тих, які занесені до Червоної книги України;
  • з’ясувати просторово-сезонний розподіл фауни та населення наземних хребетних у різних типах екосистем;
  • вивчати прямий і опосередкований вплив антропогенних чинників, особливо різних форм господарської діяльності людини (вирубування лісів, застосування отрутохімікатів, дія транспорту, забруднення водних артерій тощо) на популяції живих організмів;
  • поглибити дослідження впливу рекреації та туризму на тваринний світ з подальшою розробкою відповідних рекомендацій із застосуванням їх у практику.

Особлива увага в програмі Літопису природи акцентована на збереження видів рослин і тварин, природних середовищ, що занесені в чинні для України міжнародні переліки.

Локалітети, загрожених, рідкісних та зникаючих видів рослин, тварин, рідкісні природні середовища НПП «Гуцульщина» взяті під особливу охорону. Тут ведуться моніторингові і популяційні дослідження з метою розроблення природоохоронних заходів та рекомендацій.

Починаючи з 2003 року розроблені та здійснюються:

  • «Програма ренатуралізації тису ягідного (Taxus baccata L.) в Карпатах». На 13 ренатуралізаційних ділянках ведеться вивчення особливостей відтворення тису ягідного в природних біоценозах. Відтворення тису ягідного в природних екосистемах сприятиме збереженню виду, попередженню його цілковитого зникнення із екосистем краю, уможливить в перспективі його всестороннє використання як сировини для художніх промислів, фармацевтичної, деревообробної промисловості, озеленення, оздоровлення довкілля;
  • рекомендації та робота щодо створення кормових ремізів на вирубках та біополянах. Рекомендації передбачають введення в лісові культури, на біополяни та вздовж лісових доріг, ліній електропередач, газотрас плодових та ягідних культур (яблуня, груша, черешня, горіх грецький, горобина, калина та ін.);
  • моніторинг лісів 1 і 2 рівнів який є складовою системи моніторингу лісів Західного регіону України і Європи;
  • план дій щодо збереження герицію кораловидного-Hericium coralloides (Fr.) Gray;
  • план дій щодо збереження тису ягідного (Taxus baccata L.);
  • плани дій щодо поліпшення збереження лелеки чорного (Ciconia nigra);
  • плани дій щодо поліпшення збереження виду глушець (Tetrao).

Виконануються теми:

  • — родина орхідних на території НПП «Гуцульщина»: популяційний аналіз та охорона;
  • — переформування похідних ялинників.

Планується створення банку насіння та садивного матеріалу раритетних видів рослин.

В 2006 році розпочаті комплексні дослідження родини зозулинцевих, які є предметом охорони в міжнародному масштабі. Попередньо проінвентаризовано 25 видів цієї родини.

У 2009 році розроблено Плани дій щодо збереження двох видів рослин та одного виду тварин, які занесені до Червоної книги України:

  • — план дій щодо збереження Листочні кучерявої(Sparassis crispa (Wulfen) Fr.);
  • — план дій щодо збереження трутовика зонтичного ( Polyporus umbellatus) (Pers.) Fr.
  • — план дій щодо збереження сови довгохвостої.

Розроблена програма «Ренатуралізація раритетних видів рослин, тварин, середовищ в НПП «Гуцульщина» та на суміжних територіях», яка передбачає: вивчення стану популяцій видів, що перебувають під загрозою зникнення та стану раритетних середовищ; розроблення оптимальних способів ренатуралізації порушених фітоценозів; створення банку репродукційного матеріалу раритетних видів; створення селекційно-репродукційних ділянок; реконструкцію порушених природних середовищ.

Для забезпечення сталого розвитку краю розробляється і здійснюється програма созотехнічних заходів, яка б сприяла забезпеченню високої якості довкілля і гідного життя горян, зберігши цінні особливості побуту, та культури. Серед них лікарське рослинництво, ягідництво, тваринництво, в тому числі відтворення та розведення аборигенних порід свійських тварин, вирощування ялинок і інших декоративних порід, глибока переробка рослинної і тваринної продукції на місцях, відновлення і розвиток художніх промислів, ремесел тощо. Вирощування ялинок, декоративних культур, лікарських рослин і ягід сприятиме істотному зниженню обсягів вилучення біомаси із природних екосистем, в тому числі загрожених видів, збереженню та відтворенню біорозмаїття, зниженню рівня безробіття, покращенню якості життя горян. В цьому контексті виконуються проекти « Запровадження природоохоронних засад агрокультури на Косівщині для сталого розвитку регіону», який підтриманий Британською Радою в Україні, а також «Відродження гуцульського конярства на Прикарпатті», «Відродження зникаючих порід тварин на Гуцульщині», «Карпатський проект», які реалізуються Міжнародною благодійною фундацією «Хайфер Прожект Інтернешнл». .

Згідно програми Літопису природи науковцями парку розроблені перспективні плани науково-дослідних робіт і направлені запити на фінансування, що сприятиме зміцненню матеріально-технічної бази установи, покращенню якості і ефективності досліджень, природоохоронної діяльності, в тому числі:

  • — створення геоінформаційної системи (ГІС) Косівського району. На основі бази даних ГІС буде вестися моніторинг стану довкілля Косівщини, розроблятимуться природоохоронні заходи, спрямовані на збереження та відтворення біорозмаїття, збалансований розвиток району;
  • — облаштування мікологічної лабораторії. Створення належної мікологічної матеріально-технічної і методичної бази забезпечить здійснення заходів збереження та відтворення у природних умовах рідкісних видів грибів: герицію коралоподібного, грифоли листуватої, трутовика зонтичного, спарасиса кучерявого тощо, організацію екстенсивного та інтенсивного вирощування грибів населенням, що сприятиме зменшенню обсягів вилучення грибів із природних місцезростань, попередженню руйнування природних локалітетів;
  • — будівництво реабілітаційного центру тварин. Мета: надання допомоги тваринам: пораненим, хворим, потерпілим від стихійного лиха, браконьєрів, або внаслідок інших надзвичайних екологічних ситуацій. Порятунок та реабілітація потерпілих тварин, особливо рідкісних та зникаючих;
  • — видання поліграфічної продукції з екологічної тематики. Мета: поширення інформації про рослинний і тваринний світ, екологічні проблеми та охорону довкілля Косівщини, піднесення екологічної свідомості, екологічного мислення, формування наукового підходу щодо раціонального природокористування та охорони раритетних видів флори і фауни.

Матеріали наукових досліджень висвітлені в семи томах Літопису природи, 2 методичних рекомендаціях, 4 монографіях, 57 наукових статтях, понад 60 науково-популярних статтях в ЗМІ тощо.
Матеріали досліджень за 2010 рік ввійдуть у восьмий том Літопису природи, робота над яким триває.