Болота – це молодість Землі
Ж. Дорст

Ще донедавна в законодавстві України термін “водно-болотні угіддя” був відсутній, але за останні роки він впевнено входить в життя і застосовується уже в кількох законах і нормативних актах.

В Україні юридичний статус надано тільки водно-болотним угіддям міжнародного значення. Згідно з положеннями Рамсарської конвенції, Україна сама визначає (на основі критеріїв визначених конвенцією) водно-болотні угіддя на своїй території, придатні для внесення їх до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення, готує їх описи і надсилає для розгляду і затвердження до Бюро конвенції.

Водно-болотні угіддя є одним з типів ключових екосистем, які підтримують життя на планеті. Вони є природними резервуарами води. Основна гідрологічна роль цих угідь, особливо боліт, полягає у перерозподілі річкового стоку. Болота акумулюють вологу, переводять поверхневий стік у підземний, пом’якшують згубний вплив паводків та підвищують водність річок у посушливі періоди. Вони є неоціненним національним скарбом, як кліматорегулюючий, економічний, середовище-утворюючий, рекреаційно-оздоровчий чинники.

Видове біологічне розмаїття болотних екосистем значно багатше ніж суходільних. У цілому світі шириться рух за збереження водотоків та водно-болотних угідь, ведеться їх інвентаризація, виявлення найцінніших, в першу чергу, як оселища водоплавних та біляводних видів птахів, риб, земноводних, чисельність яких невпинно скорочується, що викликає велику стурбованість громадськості.

Коренева система водної та прибережної рослинності на берегах річок, озер через інтенсивне накопичення наносів перешкоджають розвитку ерозійних процесів. Крім того, водна рослинність відіграє важливу роль в очищенні водних об’єктів від органічного та токсичного забруднення. Нараховані 62 види рослин, які вимагають умов для повноцінного росту й притаманні водно-болотним угіддям. Із них 18 видів рослин належать до родини зозуленцевих, які занесені до Червоної книги України. Найбільша кількість рідкісних і зникаючих видів виявлена в заповідному урочищі Лебедин. Багатою є і фауна водойм.

Існує потреба у любительській та промисловій рибній ловлі, спортивному полюванні, туризмі та інших видах рекреації. Велике рекреаційне значення мають водні об’єкти придатні для купання, бальнеологічні ресурси у вигляді мінеральних вод, грязей та висококонцентрованих розсолів.

Більшість населених пунктів засновувалися на берегах річок чи великих водойм, які забезпечували населення питною водою, певними видами харчових продуктів (риба, водоплавна дичина), покрівельних матеріалів (очерет), харчі для домашніх тварин, тощо. Великі водні артерії використовувалися як транспортний зв’язок.

Водно-болотні угіддя складають значну частину водного фонду України. Загальна площа їх – близько 4,5 млн. га. Вони зосереджені здебільшого на півдні і півночі України.

В межах Косівського району боліт не зафіксовано. Єдине невелике висяче сфагнове болото виявлене на висоті біля 1370 м на західних схилах Ґреґота серед кам’янистих розсипів. Щодо річкової мережі, то вона досить густа(1–1,2 км/км2). Крім того нараховується 6 невеликих озер, багато штучних ставів та мінеральних джерел.

Великої шкоди водоймам завдає масове засмічення берегів, особливо річок побутовим сміттям, пластиковою тарою, тирсою тощо. Негативні наслідки має несанкціоноване виловлювання риби, особливо з допомогою електровудок, що нищать всю водну біоту. Внаслідок недосконалого проведення земельної реформи, відбувається порушення режиму водних ресурсів та погіршення стану біорозмаїття. Штучні водойми знаходяться в приватній власності або орендуються. Тривалий час більшість з них не очищувалася. Вони заростають очеретом, осокою, через що корисна площа водного дзеркала та продуктивність водойм зменшується.

Людство забуло про те, що водойми ми одержали від матінки природи повноводними і чистими. Все що маємо на сьогодні – робота наших рук. Для поліпшення стану водних ресурсів необхідно виконати комплекс освітніх, організаційних, природоохоронних заходів, при чому це є справа не однієї людини а широкої громадськості.

Глодова Л.
науковий співробітник лабораторії
екологічного моніторингу
НПП «Гуцульщина»