На базі НПП “Гуцульщина” відбувся круглий стіл “10 років Карпатської конвенції в Україні: досягнення, нереалізовані можливості, ризики, перспективи”, в якому взяли участь представники 15 громадських вітчизняних та міжнародних екологічних формувань і науковці 7 установ ПЗФ та ВУЗІв. Вів його голова екологічно-гуманітарного об’єднання “Зелений світ”, член правління Української Гельсінської спілки з прав людини Степаненко О. М.

Першою було заслухано доповідь директора НПП “Гуцульщина” Пророчука В. В. “Реалії та перспективи функціонування НПП “Гуцульщина”. Доповідач акцентував увагу присутніх на позитивних сторонах діяльності Парку за 10 років, разом з тим вказав на невирішені проблеми. Зокрема, впродовж 10-ти років НПП “Гуцульщина” не може отримати державного акту на право постійного землекористування через ряд об’єктивних і суб’єктивних причин. Василь Васильович запропонував на державному рівні розробити та розглянути спрощену систему відведення земель установам ПЗФ та здійснення природоохоронних заходів. Серед причин стримання розвитку установ ПЗФ, рекреаційного використання території було названо недосконалу законодавчу базу. Доповідач також зауважив, що настав час взяти під охорону всі Карпати, оскільки їм загрожує екологічна небезпека, яка полягає в надмірних вирубках, нераціональному природокористуванню.

Наступною була доповідь “Екологічні проблеми Косівщини в контексті реалізації положень Карпатської конвенції”, яку зробив перший заступник голови Косівської РДА Грималюк І. Ф. Він гостро критикував недосконалий державний підхід до проведення рубок головного користування (суцільних рубок). Маючи 30-річний досвід роботи у галузі лісового господарства, Іван Федорович підкреслив, що в 60-их роках вік рубок дерев був 150 років. Пізніше його було понижено до 120 років, згодом до 80-ти років, а в даний час вже рубають в 60-літньому віці. Таке значне зменшення віку рубок є не обґрунтованим і веде до негативних наслідків. За його твердим переконанням, про що він неодноразово заявляв на різних рівнях, основною причиною повеней, зсувів, інших стихійних лих є надмірне вирубування лісів. Створення національного природного парку “Гуцульщина”, у якому він брав безпосередню участь будучи головою екологічної комісії районної ради, відіграло свою позитивну роль щодо збереження цінних природних комплексів Косівщини. Беззаперечним позитивним моментом щодо збереження Карпат є створення національних природних парків у Верховинському, Путильському, Вижницькому районах регіону Гуцульщини. Доповідач зазначив позитивну роль установ ПЗФ у збереженні рослинного і тваринного світу, категорично висловився проти спроби деяких сил відновити полювання на природно-заповідних територіях.

Директор інформаційного центру “Зелене досьє” Тамара Малькова презентувала проект “Карпатська культурна спадщина та традиційні знання”.

Надзвичайно цікавою була доповідь доцента Львівського національного університету ім. І. Франка Брусака В. П. “Сучасний стан розробки і впровадження екологічної мережі в Українських Карпатах”. З допомогою мультимедійних засобів Віталій Пилипович продемонстрував ріст установ ПЗФ в Карпатах після прийняття Рамкової конвенції “Про охорону довкілля та сталий розвиток Карпат”.

Не менш цікавою була доповідь директора еколого-географічного фонду, м. Львів, Зінько Юрія Володимировича “Туризм в Українських Карпатах в контексті протоколу зі сталого розвитку”. Доповідач, спираючись на аналіз діяльності туристично-оздоровчих закладів Карпатського регіону, продемонстрував негативні наслідки впливу їх діяльності на стан довкілля, він наглядно показав модифікацію екотуризму в екотероризм.

Надзвичайно зацікавила учасників круглого столу доповідь “Збереження історико-архітектурної спадщини Гуцульщини”, яку зробив начальник наукового відділу, кандидат біологічних наук Держипільський Л.М. Він захоплююче розповів та наглядно продемонстрував наукові дослідження античних сакральних об’єктів і топонімів Косівщини. Зокрема, античні святилища Космача, Снідавки, Яворова та інших населених пунктів, окремі з яких мають вік понад 30 тис. років

Всі учасники круглого столу були активними, брали участь в обговоренні, внесли чимало цінних пропозицій, які увійшли до прийнятого тексту резолюції.

Учасники круглого столу також прийняли звернення до Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи стосовно чергового законопроекту про полювання на заповідних територіях (текст звернення подаємо нижче).

Завантажити: