Досвід багатьох розвинутих країн, насамперед тих, що входятьв Євросоюз, показує, що найефективнішою формою охорони природи є створення заповідних територій та об’єктів. Адже це забезпечує збереження генофонду біорізноманіття і, насамперед, рідкісних та зникаючих видів рослин, тварин і природних комплексів.

Особливу тривогу викликає стан лісових екосистем, що в Карпатському регіоні України. Він не відповідає концепції сталого розвитку, задекларованій в Карпатській конвенції у частині захисту довкілля. То му подолання негативних факторів та прискорення відродження пріоритетних напрямків сучасного господарювання на селі, а тим паче в передгірській і гірській місцевості, вимагає здійснення радикальних соціально-політичних та економічних перетворень. На передній план висувається пошук шляхів поліпшення рівня життя горян у поєднанні з раціональним природокористуванням.

Це й багато інших факторів спонукало громадськість, широкі наукові кола, депутатський актив забити на сполох. Так, на Першій Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми Гуцульщини”, яка відбулася 27-28 травня 1993 року в місті Косові за участю більше 100 науковців України, США, Румунії і Польщі (серед них 30 академіків і докторів наук), розроблено досить конкретні рекомендації з багатьох питань. У першу чергу — пропонувалося посилити охорону довкілля і створити природний парк, а також історико-краєзнавчий музей, видавати краєзнавчу літературу, розвивати туризм, рекреацію й оздоровництво…

Можливо, що це й дало поштовх тому, що Верховна Рада України в 2008 році прийняла “Загальнодержавну програму формування Національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”.
Відрадно, що все це дало поштовх створенню нашого Національного природного парку “Гуцульщина” згідно з Указом Президента України від 14 травня 2002 року за номером 456. І з перших днів колектив непохитно займає державницьку позицію на усіх напрямках. Якраз про це далі мова піде в статті.

НПП “Гуцульщина” передувало створення низки резерватів і пам’яток природи. Зокрема, перший резерват був запроектований ще 1936 року з метою охорони дуба скельного, який росте найвище 600 метрів над рівнем моря, у нас, на Прикарпатті. Але офіційний статус пам’ятки природи цей об’єкт набув аж у 1996 році. Дещо раніше, у середині 1960-их років, на Косівщині було лише чотири пам’ятки природи місцевого значення: Міська гора, дубовий резерват, Шешорський водоспад на річці Пістинька та відслонення вапняків на цій же річці в с. Пістинь. Також були виділені ділянки, де заборонялися полювання і виловлювання риби: Космацьке лісництво, річки Черемош і Рибниця у межах Косівського району.

Далеко за межами Гуцульщини відомий дендропарк ім.Аполінарія Тарнавського, що в санаторію “Косів” на площі 4 гектари. Його закладено ще 90-х роках ХІХ століття. Тут є чимало рідкісних дерев, є чого повчитися у плані дбайливого ставлення до довкілля.

Тепер на Косівщині діють 38 об’єктів природно-заповідного фонду. А саме: наш НПП “Гуцульщина” (32271 га); регіональний ландшафтний парк “Гуцульщина” (17729 га); два ландшафтних заказники місцевого значення площею 340 га; два лісові заказники місцевого значення площею 194 га; два гідрологічних заказники місцевого значення (1930га); 10 ботанічних пам’яток природи місцевого значення (5,8 га) і 9 заповідних урочищ (89,8 га).

Ступінь заповідності Косівського району становить 53,7%, що є найвищим показником на Івано-Франківщині й складає 13,4% природно-заповідного фонду Прикарпаття.

Усе це, безперечно, повинно забезпечити охорону та відновлення біоценозів і ландшафтів. Це ж і є обов’язковим елементом гармонійного співвідношення природи та суспільства.

Створення парку — це гарант збереження довкілля і поштовх до інтенсивного розвитку туризму, рекреації. Водночас, на його території припинено рубки головного користування (суцільні рубки), котрі в умовах сильно порушеної вікової структури лісів (в Косівському районі лише 5,9% стиглих лісів замість 20-20% за оптимальної вікової структури лісів), призводили до негативних явищ в навколишньому середовищі. Санітарно-оздоровчі заходи на території Національного парку проводяться на науковій основі, а заготовлену деревину на землях, наданих НПП у постійне користування, реалізуємо виключно для потреб населення та організацій району.

За час з 2002 по 2013 рік, наприклад, заготовлено 48712 кубометів деревини, рубки догляду проведено на 78,8 га, вибірково-санітарні рубки — на 3057,4 га, очищено ліси від захаращення — 1040,6 га. Хочу зазначити, що на перших порах наш природний парк від санітарно-вибіркових рубок у рік заготовляв майже 6000 кубометрів деревини. А за два останні роки цей показник зменшився на половину. Якраз це й переконливо свідчить про значне поліпшення санітарного стану лісів і вдвічі меншу захворюваність дерев.

Працівники служби державної охорони та збереження екосистем окрім здійснення природоохоронних заходів постійно дбають про відновлення природних екосистем, збереження і примноження фауни, протипожежну безпеку тощо.

Для підтвердження цього наведу декільканадцять фактів. З часу створення НПП “Гуцульщина” ми посадили лісові культури майже на 40 гектарах, провели їх доповнення більш як на 140 гектарах, догляд за лісокультурами майже на 490 гектарах. У нас створено три розсадники лісоутворюючих, декоративних та плодових дерев і кущів, де обліковано майже 100 000 саджанців. Також закладено плантації новорічних ялинок на 1,17 гектарах, виготовлено та облаштовано 450 штучних гніздівель, 57 годівниць, 82 природних джерела та майже 180 метрів водних перепадів.

Першочерговим завданням нашої природоохоронної установи є проведення інвентаризації біорізноманіття та розроблення на основі аналізу стану популяцій раритетних видів, заходів зі збереження і їх відтворення у природних ландшафтах.

На кінець минулого року в нас нараховувалося 2266 видів флори та понад 2050 видів фауни. З них, відповідно, 80 і 100 занесено до Червоної книги України.

Проведені дослідження свідчать про те, що серед установ природо-заповідного фонду Карпатського регіону України за чисельністю видів флори й фауни, котрі занесені до Червоної книги нашої країни, а також міжнародних списків, наявністю реліктів та ендеміків НПП “Гуцульщина” поступається лише Карпатському біосферному заповіднику і Карпатському НПП, де більші території і високогірні масиви.

Тому вони й відзначаються багатшим біорізноманіттям.

Наші науковці разом із колегами ряду вітчизняних і зарубіжних наукових установ виконують науково-дослідні роботи згідно з програмою Літопису природи. Налагоджено тісну співпрацю з Українським науково-дослідним інститутом гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака, інститутом ботаніки НАН України ім. М.Холодного, Львівським національним університетом ім. І.Франка, Донецьким національним університетом, Харківським національним університетом ім. Каразіна, Державним природничим музеєм НАНУ, Чернівецьким національним університетом ім. Ю.Федьковича, інститутом екології Карпат, Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією інституту сільського господарства Карпатського регіону НААНУ, Вищою школою екології та уравління у Варшаві (Польща), інститутом сільськогосподарської політики та дослідження ринку ім. Ю.Лібіха в Діссені (Німеччина), Інститутом Ботаніки Словацької Академії Наук, що в Братиславі, Регіональним природним парком Брачано-Монтініано (Італія), Бещадським парком народовим (Польща), результати яких увійшли до десятитомного “Літопису природи”.

Ми співпрацюємо й з іншими вишами, що на теренах Західної України. Підтвердженням є недавно видана у Львові солідна повноколірна монографія “Національний природний парк “Гуцульщина””, в якій доступно висвітлено діяльність установи в природоохоронному, науковому, еколого-освітньому, рекреаційному й господарському напрямках.

У першому півріччі нинішнього року на базі нашого НПП Міністерство екології та природних ресурсів за підтримки проекту Євросоюзу “Додаткова підтримка Міністерства екології та природних ресурсів України у впровадженні Секторальної бюджетної підтримки” провело семінар “Планово-економічні аспекти діяльності установ природо-заповідного фонду, забезпечення дотримання фінансової дисципліни”.

Представники 41 установи природно-заповідного фонду з усієї України обмінялися досвідом роботи, відвідали наш туристично-мистецький комплекс “Маєток Святого Миколая”, науково-дослідний розсадник, пасіку Святого Миколая, науково-просвітницький центр парку — лабораторію екологічного моніторингу, кімнати-музеї дендрології, мікології, орнітології, ентомології і т.д. Вони ж подивилися фільм “НПП “Гуцульщина” 10 років діяльності”.

Також на належному рівні пройшов семінар “Гуцульський кінь в культурі Карпат” у рамках проекту “Створення Польсько-Українського центру розведення та популяризації коней гуцульської породи” програми транскордонного срівробітництва Польща-Білорусія-Україна.

За результатами рейтингової оцінки Департаменту заповідної справи Мінприроди України, проведеної в 2013 році, Національний природний парк “Гуцульщина” увійшов у трійку найкращих споріднених наукових установ нашої держави.

З часу створення парку працівники наукового відділу опублікували понад 120 наукових статей і 35 матеріалів у різних засобах масової інформації. Видано колективні монографії: “Засади сталого розвитку Косівщини”, “Розведення гуцульської породи коней. Міжнародний досвід”, “Національний природний парк “Гуцульщина”: рослинний світ”, практичні посібники “Лікарське рослинництво та ягідництво”, “Біоконверсія в контексті сталого розвитку агрокультури”, “В Карпати на конях” тощо.

До цього варто додати й те, що в нас виходить інформаційний вісник “Національний природний парк “Гуцульщина””. Налагоджено співпрацю із друкованими та електронними ЗМІ району й області. Зокрема, опубліковано понад 500 статей на природоохоронну тематику, створено майже 50 телефільмів та відеограм. В ефір вийшло майже 200 телесюжетів і радіопередач. А пересувний еколекторій “Довкілля Косівщини” здійснив понад 350 виїздів у загальноосвітні заклади та населені пункти району. Спільно з відділами райдержадміністрації, Косівським інститутом прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ, центрами дитячої творчості щороку, в середньому, проводимо 25 екологічних акцій, конкурсів і свят. Якраз такі заходи виховують у дітвори відчуття відповідального ставлення до природи рідного краю.

Тепер, коли рекреаційна галузь у нашому краї стає визначальною, назріла необхідність переорієнтації багатьох напрямків господарювання на Косівщині в русло рекреаційної діяльності. Одночасно з розбудовою інфраструктури цієї галузі (готелів, баз відпочинку, доріг, інших об’єктів) важливою ланкою є забезпечення туристів, гостей і місцевих мешканців високоякісними, екологічно чистими й нетрадиційними продуктами харчування рослинного та тваринного походження: овочами, фруктами, ягодами, грибами, м’ясом, фіточаями, молоком, бринзою та іншими. Для цього є всі можливості та передумови. Адже у нас порівняно низький ступінь забруднення грунтів, вод, повітря. І в той же час є багато робочої й не задіяних сільгоспугідь.

Наші науковці переконалися у тому, що ягідник площею 10-20 арів, при належному догляді, щорічно може давати від 5 до 20 тисяч гривень доходу та роботу максимум 3 людям. І це набагато вигідніше, ніж вести традиційне землеробство. В цьому контексті реалізується проект “Запровадження природоохоронних засад агрокультури на Косівщині для сталого розвитку регіону”, що підтриманий Британською радою в Україні.

Ми ведемо роботу, спрямовану на зменшення антропогенного впливу на природні комплекси, будучи ініціаторами в запровадженні агротехнологій, які сприятимуть виробництву екологічно чистої продукції та оптимізації впливу на довкілля. З цією метою започатковано рух за природне землеробство і здоровий спосіб життя, заснували клуб органічного виробництва на Косівщині, а також громадські організації “Паросток”, “Спадщина Гуцульщини”, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив “Сільський господар”.

Науковцями НПП «Гуцульщина» розроблена та реалізовується програма збереження і відтворення місцевих порід великої рогатої худоби, овець, карпатської бджоли, гуцульської породи коней. Останній є важливим чинником екологобезпечного ведення лісового та сільського господарства, зеленого туризму, гіпотерапії. В Старокутському ПНДВ створено пасіку-музей, яка на сьогоднішній день налічує понад 50 вуликів різних типів, облаштовано кімнату бджоляра. Парк став партнером Міжнародної благодійної фундації “Хайфер Проджект Інтернешенл“ з метою реалізації проектів: «Відродження зникаючих порід тварин на Гуцульщині», «Відродження гуцульських коней в Українських Карпатах» та «Карпатський проект».

Нас тішить і те, що НПП “Гуцульщина” наприкінці минулої весни ввійшов у першу десятку рейтингу вітчизняних НПП за версією телепередачі “ТСН Туризм”, студії 1+1.

Як уже давно модно казати — досягнуте не межа. Є цілий ряд проблем, які заважають нормально функціонувати природно-заповідній установі. Насамперед, досі не вирішено питання виготовлення правоустановчих документів установи. Прийняття сумнівних рішень органами місцевого самоврядування та судами, безпідставні перевірки контролюючими органами та дискредитація Парку окремими особами місцевої влади перешкоджає виконанню Указу Президента України від 14.05.2002р. №456/2002 „Про створення Національного природного парку ”Гуцульщина” в частині надання земельних ділянок у постійне користування Парку відповідно до чинного законодавства України, створює умови для безконтрольного використання ресурсів та земель природозаповідного фонду, провокує недотримання природоохоронного режиму його територій, гальмує реалізацію проекту «Туристично-мистецький комплекс «Маєток Святого Миколая», а також сталий розвиток регіону в цілому.

Ми надіємося, що в державі попри теперішні негаразди, буде приділено увагу й природоохоронним проблемам.

4 липня 2014 року                

Василь Пророчук,
директор Національного природного парку “Гуцульщина” заслужений природоохоронець України