Розмову з директором НПП «Гуцульщина» Юрієм Стефураком вів член науково-технічної ради Парку Василь Шкурган.

— Юрію Петровичу, найперше у Вашій особі директора НПП «Гуцульщина» вітаю усіх працівників парку з п’ятнадцятиліттям від часу діяльності та бажаю кожному многаліт! Думаю, що до вітальних слів і побажань всебічних успіхів радо долучаться тисячі жителів краю, котрі душевно плекають і цінять природу, усвідомлюють природоохоронну значимість Національного природного парку. Давайте у нашій урочистій розмові окреслимо контури його діяльності за 15 років в здобутках і перспективах…

—    В інтерв΄ю газеті «Галичина» за 28 грудня 2016 року під заголовком «Маємо довести, що «Гуцульщину» створено для людей» я висвітлив ряд проблемних питань що перешкоджають функціонуванню НПП «Гуцульщина», а також окреслив своє бачення щодо шляхів їх вирішення і трохи заглянув на перспективу вдосконалення діяльності установи. Такий заголовок статті не випадковий, я вважаю, що перспектива діяльності парку має базуватися на ефективній співпраці з громадськістю, органами місцевого самоврядування, неурядовими організаціями, іншими суб΄єктами господарювання, які знаходяться на території Парку чи межують з ним.

Перед тим, як розпочати сьогоднішню розмову, хочу нагадати кілька ключових моментів стосовно створення, цінності та законності функціонування НПП «Гуцульщина».

Національний природний парк «Гуцульщина» є природоохоронною, рекреаційною, еколого-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення. Створений з метою збереження, відтворення та ефективного використання природних комплексів та об’єктів Покутських Карпат, що мають важливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Загальна площа парку – 32271 га, з них у постійному користуванні знаходиться 7600 га, решта території – 24667 га включена до його складу без вилучення у землекористувачів.

Природна флора вищих, нижчих рослин та грибів налічує на 1.12.2016 року, за результатами інвентаризації науковців, 2344 види, фауна хребетних та безхребетних тварин становить 2166 видів, в тому числі 74 види рослин і грибів та 106 видів тварин включені до Червоної книги України, 17 рослинних угруповань включені до Зеленої книги України, 265 видів тварин та 3 види рослин охороняються Бернською конвенцією. Природні спілі широколистяні букові, дубові, хвойні ліси НПП «Гуцульщина» належать до цінних оселищ Смарагдової мережі.

На сьогоднішній день, у своїй діяльності Парк, окрім Указу Президента, керується Положенням про Парк, Проектом створення Парку, Проектом організації території Парку, охорони, відтворення та використання його природних комплексів та об’єктів, затвердженим наказом Мінприроди від 05.10.2010 № 440, Проектом лісовпорядкування, Актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 23.08.2002, згідно якого ДП «Кутське лісове господарство» та районне підприємство «Райагроліс» передали під охорону Парку лісовий фонд площею 7606 га і доданою нотаріально-посвідченою згодою ДП «Кутське лісове господарство» щодо припинення права користування переданими парку земельними ділянками.

Констатую, що згідно чинного законодавства України:

Земельного кодексу (ст.117) — землі державного лісового фонду не можуть бути включені до земель комунальної власності, тобто в межі населеного пункту;

Лісового кодексу (розділ VIII прикінцевих положень, п. 5) — до отримання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування;

Закону про ПЗФ (ст.7) — до встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

—    В якому стані сьогодні виготовлення правовстановлюючої документації на землю?

—    При проведенні ДП «Карпатигеодезкартографія» проектно-пошукових робіт з виготовлення державного акту на право постійного користування земельними ділянками, на переданій Парку території було виявлено близько 2-х десятків сторонніх землекористувачів, яким за рішенням органів місцевої влади та самоврядування були надані у власність чи оренду земельні ділянки лісового фонду. З того часу кількість сторонніх землекористувачів на території Парку постійно зростала. Саме це стало основною причиною конфліктних ситуацій навколо Парку та невиконання Указу Президента України «Про створення Національного природного парку «Гуцульщина» в частині виготовлення державного акту на право постійного користування землею.

Впродовж 2008 – 2012 років проекти землеустрою з відведення земель Парку в постійне користування в п’яти сільських радах (Бабинській, Городянській, Старокутській, Пістинській, Черганівській) знаходились в адміністративних судах різних рівнів за позовами сільських рад з метою скасування проектів відведення земель Парку в постійне користування, а також розпоряджень Косівської райдержадміністрації, якими надано дозвіл на виготовлення правовстановлюючих документів та висновок на відведення земель Парку в постійне користування. Після повернення з судів проекти землеустрою доопрацювали, поновили всі висновки, виготовили обмінні файли тощо, однак через перетини з сторонніми користувачами управління земельних ресурсів в Косівському районі кадастровий номер не присвоїло. Всі вищезазначені місцеві ради надали позитивні висновки про попереднє погодження земельних ділянок на включення їх до Парку.

Проекти землеустрою у восьми місцевих радах (Косівській міській раді, Вербовецькій, Шешорській, Прокуравській, Лючанській, Уторопській, Кобаківській, Соколівській сільських радах) виготовлено відповідно до чинного законодавства України і направлено Івано-Франківською обласною держадміністрацією в 2011 році до Кабінету Міністрів України для прийняття рішення щодо надання земельних ділянок площею 4537,5253 га у постійне користування Парку. Однак ці проекти повернуто в зв’язку з прийняттям розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.07.2013 року
№ 495-р. про надання Парку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельних ділянок.

На жаль, кількість незаконних рішень органів місцевого самоврядування, щодо надання в користування чи оренду земель державного лісового фонду постійно збільшується. За офіційними даними Держгеокадастру в Косівському районі (2013р.) на території парку є 166 перетинів зі сторонніми користувачами, яким очевидно присвоєні кадастрові номери.

Про ситуацію з сторонніми користувачами Парк впродовж всіх років функціонування постійно і наполегливо звертався в правоохоронні, контролюючі органи та органи влади, однак на даний час це питання залишається не вирішеним. Вважаю, що від цього опинилися в програші не тільки Парк, а й Косівщина загалом. Адже чимало інвестиційних проектів, які ми від самої появи парку намагалися запровадити, а це — створення музею просто неба «Гуцульське село», організація еколого-освітнього центру, візит-центру, центру відтворення гуцульської породи коней та гіпотерапії, будівництво музею етнографії та природи, на який, до речі, ми вже виготовили проектну документацію, розбудова туристично-мистецького комплексу «Маєток Святого Миколая» а також багато інших задумів — нам не вдалося реалізувати саме через відсутність документів на землю.

Тим часом ці туристичні об’єкти могли б істотно доповнювати рекреаційний потенціал Косівщини. Тим паче тепер, коли ми всі чудово розуміємо, що перспектива збалансованого розвитку нашого краю залежить від поступу туризму. А він у національних природних парках може бути вельми розмаїтий: еколого-пізнавальний, пішохідний, велосипедний, кінний, гірський, полонинський, науковий, екскурсійний, оздоровчий тощо. Але, повторюю, нам не дають зайнятися роботою на розвиток туристичної галузі району й області. Натомість, користуючись відсутністю документів на землю, окремі фізичні та юридичні особи намагаються незаконно заволодіти певними місцями природно-заповідного фонду «Гуцульщини». А також подають цю обставину, як основний аргумент, у звинуваченні установи в незаконній діяльності.

Вважаю, що сьогодні для збереження особливо цінних природних комплексів Косівщини, як ніколи, необхідно невідкладно вирішити питання щодо оформлення документів, що підтверджують право постійного користування земельними ділянками Парку.

—    Що ж таки зроблено для того, аби зрушити з мертвої точки цю надзвичайно складну, але вкрай необхідну для вирішення ситуацію щодо узаконення і розвитку природоохоронної установи та і Косівщини загалом?

—    Конкурс на заміщення вакантної посади директора Національного природного парку «Гуцульщина» я пройшов 7 грудня 2016 року. Повністю усвідомлюючи, що в цьому плані необхідні позитивні зрушення, я вже 16 грудня звернувся з листом до Мінприроди України про необхідність створення міжвідомчої робочої групи з виготовлення правовстановлюючих документів на право постійного користування землею НПП «Гуцульщина», яка мала би напрацювати дорожню карту спільного вирішення проблемних питань. Керівництво Мінприроди відгукнулося на моє прохання і вже 25 січня 2017 року відбулася відповідна нарада за участю представників: Держгеокадастру України, Держлісагенство України, Мінрегіонбуду України, Івано-Франківської облдержадміністрації, Косівської райдержадміністрації, Косівської районної ради, НПП «Гуцульщина», науковців, екологів і активістів Косівщини та Народного депутата Юрія Дерев’янка.

Представники місцевої громадськості відмітили необхідність врахування потреб місцевих громад у розміщенні об’єктів інфраструктури на території, що входить до складу Парку, та заповідання унікальних лісів і місць існування рідкісних видів тварин і рослин, що знаходяться у віддалених лісових масивах, які не включені до складу Парку.

Пістинська сільська рада письмово повідомила про готовність до тісної співпраці з Парком у рамках збереження та відтворення природних екосистем Буковинсько-Покутських Карпат на території Пістинської сільської ради.

На окремих пунктах рішення цієї наради варто зупинитися, щоб не було неправильного трактування чи спекуляцій з цього приводу (повністю протокол наради розміщено на сайті НПП «Гуцульщина»).

Вирішили: з метою забезпечення виконання Указу Президента України «Про створення національного природного парку «Гуцульщина» у частині оформлення документів, що підтверджують право постійного користування земельними ділянками, розділити виконання землевпорядних робіт із розроблення проектів землеустрою з відведення земельних ділянок на дві частини, а саме:

  • І-а частина – розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування Національного природного парку «Гуцульщина», де немає проблемних питань;
  • ІІ-а частина – оформлення в окремих справах проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, стосовно яких виникли проблемні питання (наявні державні акти/витяги з державного реєстру, судові рішення) і які стримують завершення розроблення цих проектів та потребують додаткового часу для їх вирішення.

Відповідно до цього пункту, НПП «Гуцульщина» доручено підготувати та надати до Мінприроди перелік земельних ділянок, де немає проблемних питань для розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування Національному природному парку «Гуцульщина», а також організувати роботу зі збору інформації стосовно земельних ділянок, де наявні проблемні питання, яка повинна містити копії підтверджуючих документів щодо права власності, оренди, проектно-кошторисної документації тощо.

Після цього будуть сформовані узгоджені пропозиції щодо взаємозаміни проблемних земельних ділянок на більш цінні та підготовлено матеріали до проекту зміни меж Національного природного парку «Гуцульщина» для підготовки проекту Указу Президента України відповідно до статей 51–54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та подати інформацію до Мінприроди та Івано-Франківської облдержадміністрації.
23 лютого в НПП «Гуцульщина» відбулося 1-ше засідання координаційної ради (вперше створеної в національних парках), яка включає 35 членів: представників місцевих органів влади та самоврядування, Мінприроди, підрозділу Держгеокадастру в Косівському районі, землекористувачів, наукових та природоохоронних громадських організацій тощо. Рада має вирішувати проблемні питання щодо виготовлення правовстановлюючих документів на право постійного користування землею Національному природному парку «Гуцульщина, а також інші питання, в тому числі співпраці.

На засіданні Ради затверджено Положення і персональний склад координаційної ради, а також створено робочу групу зі збору інформації стосовно земельних ділянок де наявні проблемні питання на території наданій Парку в постійне користування.

На виконання п. 2.3 протоколу вищезгаданої наради робоча група вже організувала 21 зустріч з представниками органів місцевого самоврядування, взяла участь на засіданнях сесій, земельних комісій місцевих рад та сходах селян, на території яких функціонує Парк. В результаті цих зустрічей складено 7 протоколів засідання робочої групи з узгодженими пропозиціями місцевих рад щодо оптимізації територій НПП «Гуцульщина», напрацьовано ряд пропозицій з рештою сільських рад. Можу сказати, що є конструктивна співпраця, розуміння і така робота буде продовжена. Більше того, 26 квітня 2017 року відбулася нарада в першого заступника голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації М.В. Савки, на якій йшлося про підготовку проекту зміни меж Національних природних парків області. В першій половині травня заплановано провести розширену нараду в Івано-Франківській ОДА з цього приводу.

—    Юрію Петровичу, щоденна робота працівників Парку не є феєричною, здебільшого читачеві видасться статистичною… Але мусимо оповісти основне — про природоохоронну діяльність.

—    Територія, яка знаходиться в постійному користуванні НПП «Гуцульщина» (7606 га) розділена на 3 природоохоронні науково-дослідні відділення (далі ПНДВ) – Косівське, Старокутське та Шешорське. Середня площа одного обходу у НПП «Гуцульщина» становить 315 га.
Охорона території НПП «Гуцульщина» покладена на службу державної охорони природно-заповідного фонду — 46 посадових осіб, яку очолює директор.

В природоохоронній діяльності НПП «Гуцульщина» велика увага приділяється відновленню природних екосистем.

Весною 2017 року проведено заходи: посадку лісових культур на площі 0,5 га; доповнення лісових культур – на 3,9 га; ввід недостаючих порід — на 0,3 га. В результаті цього було висаджено 10100 штук сіянців: ялиці білої (8450), клена-явора (1250), дуба звичайного (400).

На розсадниках НПП «Гуцульщина» на площі 1,8 га здійснено зелене живцювання в кількості 15000 штук. Вже в цьому році реалізовано 1200 саджанців декоративних кущів і дерев на загальну суму 36 тис. грн.

На службу державної охорони парку також покладено проведення санітарно-оздоровчих заходів. Так в 2016 році здійснено рубки догляду на площі 9,1 га, вибіркову санітарну рубку — на площі 199,9 га, суцільну санітарну рубку — на площі 0,5 га, очистку лісу від захаращення — на площі 5,2 га, інші рубки (розчистку ЛЕП та освітлення автодоріг) — на площі 1,48 га.

Загальний об’єм заготовленої деревини в 2016 році становить 3544 м3, з яких 3404 м3 ліквідної деревини. Ділової деревини заготовлено 295 м3, а дров – 3109 м3.

Також проводиться контроль за дотриманням природоохороного законодавства: організовано систематичне проведення рейдів з охорони мисливської фауни, проведено осінні та весняні ревізій у всіх природоохоронних науково-дослідних відділеннях. Вже в цьому році складено 11 протоколів про порушення природоохоронного законодавства. Також здійснюються протипожежні заходи, на базі Парку проведено обласний семінар-навчання щодо пожежної безпеки на лісових територіях.

В НПП «Гуцульщина» з 2014 року реалізовується проект «Збереження Карпатських пралісів» за сприяння Українського товариства охорони птахів та фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства. За результатами проведених досліджень в рамках цього проекту заплановано збільшити площу вилученої території парку на 2090 га за рахунок окремих ділянок території Кутського, Яблунівського та Космацького лісництва ДП «Кутське лісове господарство» де зростають цінні пралісові та старовірові ліси.

Служба державної охорони Парку, в основному, справляється з посадовими обов’язками, однак самовільні рубки також мають місце. Складність охорони Парку полягає у тому, що майже вся його територія знаходиться у гірський місцевості та умовно розташована на території 13 населених пунктів і межує з 10 населеними пунктами, де проживають близько 80 тис. населення, яке проводить традиційне господарювання та потребує забезпечення паливними дровами та іншою деревиною. Окрім цього складне соціально-економічне становище громадян також спонукає їх до порушення природоохоронного законодавства.

З іншого боку, заробітна плата працівників природоохоронних організацій одна з найнижче оплачуваних в Україні, тому інспектори часто не мають відповідної кваліфікації, а слабка матеріальна база, відсутність автотранспорту, форменого одягу, службової зброї — не роблять престижним це місце роботи.

Мною буде приділена значна увага покращенню роботи СДО ПЗФ Парку, яка має бути спрямована не тільки на охорону лісів, а й підвищення їх продуктивності, покращення санітарного стану насаджень, посилення захисних і кліматорегулюючих функцій, покращення рекреаційних показників лісового фонду та збереження і відтворення мисливської фауни.

Найперше необхідно проводити регулярні внутрішні навчання працівників цієї служби, які ми вже здійснюємо, забезпечити їх транспортними засобами (в т. ч. кіньми), звільнити інспекторів від безпосереднього проведення санітарно-оздоровчих заходів. Має бути максимальна співпраця з органами місцевого самоврядування, населенням, громадськістю тощо.

—    Як розвивається туристично-рекреаційна діяльність Парку?

—    В НПП «Гуцульщина» щорічно спостерігається тенденція до збільшення кількості відвідувачів та збільшується попит на екологічний туристичний продукт, чим зумовлена необхідність вдосконалення та розширення туристично-рекреаційної інфраструктури, покращення інформаційного забезпечення, налагодження співпраці зі сторонніми суб’єктами туристичної діяльності, в тому числі і на територіях, що входять до складу Парку без вилучення у постійних землекористувачів.

Перспективною в плані рекреаційного використання є територія біля контори Косівського ПНДВ, де розміщено туристично-мистецький комплекс «Маєток Святого Миколая». Позитивним є те, що врешті-решт знайдено компроміс з головою та активом села Пістинь щодо використання туристичного комплексу та і загалом співпраці на царині природоохоронної діяльності.

Сьогодні працівниками відділу рекреації та благоустрою Парку проводяться роботи з оновлення зовнішнього фасаду центральної садиби та тимчасових споруд Маєтку. Існує серйозна проблема щодо розширення туристичного комплексу, облаштування територію паркінгом тощо, однак тут необхідне залучення інвестицій і ми активно працюємо над цим.

З метою підвищення іміджу Парку, популяризації та збільшення кількості відвідувачів, необхідно створити нові та здійснити реконструкцію існуючих екотуристичних маршрутів — повністю оновити інформаційні стенди, зробити якісне знакування туристичних маршрутів всієї території Парку.

Плануємо створити в урочищі Коров’як Шешорського ПНДВ стаціонарний екологічний табір у вигляді наметового містечка, де учнівська молодь буде поєднувати відпочинок з освоєнням теоретичних і практичних навиків з природоохоронної діяльності.

Значні перспективи у Парку має кінний туризм, який повинен базуватись на широкому використанні традиційної для району гуцульської породи коней. З цією метою, згідно проекту організації території парку, на території Старокутського ПНДВ необхідно створити центр з відтворення генофонду гуцульської породи коней та гіпотерапії, розробити кінні маршрути.

З метою збереження та відтворення самобутньої історико-етнокультурної спадщини Гуцульщини заплановано разом з Косівською районною державною адміністрацією створити музей під відкритим небом «Гуцульське село», – який будуватиметься як туристичне поселення у формі гуцульського села з характерною для району традиційною сільською забудовою (хати-ґражди) із залученням місцевих народних майстрів з килимарства, ткацтва, вишивки, писанкарства, різьбярства. Вони будуть проводити майстер-класи для відвідувачів.

В найближчій перспективі необхідно визначитися з територією, зайнятися пошуком грантів, написати проект, знайти міжнародного партнера.

На мій погляд також перспективним є полонинський туризм – сприяння розвитку полонинського господарства: розробляти туристичні, еколого-пізнавальні маршрути на територіях, що межують з високогірними полонинськими пасовищами. Окрім знайомства з біорізноманіттям, відвідувач зможе побачити традиційне полонинське тваринництво, процес виготовлення екологічно-чистих молочних продуктів, та придбати їх з використанням бренду НПП «Гуцульщина».

Проектом організації території парку заплановано Створення тематичних рекреаційних програм:

  • І. «Людина і природа в умовах гірських територій» передбачатиме ознайомлення з об’єктами живої і неживої природи.
  • ІІ. «Народні традиції і довкілля» повинна орієнтуватись на ознайомлення з досвідом місцевих громад у використанні, збереженні і популяризації природної спадщини регіону. Програмою слід передбачити відвідування місцевих краєзнавчих та історико-культурних музеїв, ознайомлення з народними промислами і традиціями, з проектами відродження гуцульського коника та традиційного садівництва і ягідництва.

Формування та підтримка основної мережі об’єктів туристично-рекреаційної, інформаційної інфраструктури та сфери надання послуг сприятиме зростанню привабливості території парку та значно збільшить потік туристів.

Це у свою чергу позитивно впливатиме на соціально-економічний розвиток місцевих громад і збільшить надходження до спеціального фонду парку.

—    Юрію Петровичу, формування екологічної культури, гармонічних відносин людини із оточуючою природою є пріоритетними напрямками виховання не тільки молоді в школі та позашкільних закладах, але і дорослого населення. Судячи з повсюдного засмічення, горяни ще далекі від європейської культури у взаємостосунках з природою. І хоча, здебільшого, то є справа органів влади – що бере на себе Парк?

—    У структурі Парку діє еколого-освітній центр, науково-просвітницький центр, візит-центр, де є бібліотека, відеотека, фототека, фотоекспозиції, картографічний матеріал де проводяться заняття з учнями загальноосвітніх шкіл, бесіди на екологічну тематику, різноманітні семінари, конференції та засідання. НПП “Гуцульщина” випускає інформаційний вісник.
Подальший розвиток екологічної освітньо-виховної роботи НПП “Гуцульщина” буде спрямовуватися на реалізацію таких заходів:

  • — створення нових та дооблаштування діючих еколого-пізнавальних стежок та рекреаційних зон відпочинку інформаційними матеріалами на еколого-освітню тематику;
  • — організація масових природоохоронних та еколого-освітніх заходів на підтримку міжнародних і всеукраїнських екологічних акцій;
  • — популяризація екоосвітньої і природоохоронної діяльності НПП шляхом видання тематичних буклетів, наукових і науково-популярних видань, інформаційно-методичної літератури на природоохоронну тематику;
  • — розробка тематичних програм з екологічної освіти, які орієнтовані на залучення учнів і студентів з різних регіонів України;
  • — створити в науково-просвітницькому центрі «Едукаційний центр». У якому слід дооблаштувати приміщення для навчальних цілей, обладнаних аудіо- і відеоапаратурою та рецепційне приміщення з науково-популярною і екоосвітньою літературою;
  • — організувати польові «Зелені школи» з екологічної освіти для тематичних занять і натурних досліджень;

—    Усіх цікавить наукова діяльність НПП «Гуцульщина»…

—    Серед 10 науковців парку є п’ять кандидатів наук, та чотири аспіранти. Станом на цей час науковим відділом НПП «Гуцульщина» виконується 9 наукових та 4 спеціальних дисертаційних тем.

На сьогоднішній день видано черговий 13 том Літопису природи.
Здійснено ряд заходів щодо підготовки Міжнародної науково-практичної конференції «Природоохоронні, історико-культурні та екоосвітні аспекти збалансованого розвитку Українських Карпат», яка відбудеться в НПП «Гуцульщина» 8–9 червня 2017 року.

Парком сьогодні активно впроваджуються програми:

  • Ренатуралізація тису ягідного
  • Переформування похідних деревостанів
  • Збереження та відтворення рідкісних видів макроміцетів
  • Дослідження біологічно активних речовин грибів
  • Міжнародний проект «Збереження Карпатських пралісів»
  • Збереження генофонду гуцульської породи коней Карпатського регіону України
  • Збереження матеріально-культурної та історико-археологічної спадщини Гуцульщини
  • Створення комп’ютерної геоінформаційної бази даних (ГІС).

Реалізація цих програм в найближчій перспективі має перерости в:

  • Створення всеукраїнського центру охорони та відтворення рідкісних видів грибів (в співпраці з інститутом ботаніки та ун-том ім. Т. Шевченка);
  • Створення репродукційного центру рідкісних видів рослин, а також цінних видів лікарських та ягідних культур з метою сприяння збалансованому розвитку місцевих громад;
  • Створення центру з відтворення генофонду гуцульської породи коней та гіпотерапії, а також відтворення карпатської бджоли;
  • Створення вольєрного господарства для розведення рідкісних та зникаючих видів тварин;
  • Створення лісових розсадників в 3-х природоохоронних науково-дослідних відділенях.
  • Розробка комп’ютерної бази даних ГІС для всієї території НПП із рідкісними видами флори та фауни на основі таксаційної сітки, що значно полегшить планування та виконання природо-охоронних заходів.

Звичайно ми не розраховуємо тільки на державні кошти, все це потребує залучення позабюджетного фінансування: пошуку грантів, написання програм тощо, та, що надзвичайно важливо, створення мікроклімату для залучення іноземних інвестицій.

—    Попереднім керівництвом Парку (згадаймо В.В Пророчука) зроблено надзвичайно багато в плані становлення, розбудови та функціонування НПП «Гуцульщини». В якому ж стані матеріально-технічна база Парку, тобто на чому тримається його господарська діяльність?

—    Так. І то постійний клопіт… З того часу, як я приступив до виконання обов΄язків директора установи, прийшлося починати з елементарного технічного дооснащення господарського відділу. Зразу ж необхідно було повністю відремонтувати двигуни і ходову автомобілів ВАЗ – 2121 і ГАЗ – 66, на черзі екскаватор, який вкрай необхідний для ремонту лісових доріг та інших господарських цілей.

Також облаштовано металопрофілем стінку фасаду складського приміщення біля адміністративного корпусу НПП «Гуцульщина» — 168 м2, встановлено сонячні батареї на приміщенні науково-дослідного розсадника в с.Кобаки Старокутського ПНДВ та проведено цілий ряд інших господарських заходів.
Виходячи із аналізу забезпеченості НПП виробничим та житловим фондом, запроектовано будівництво нових об’єктів та капітальний ремонт існуючих.

До першочергових заходів відносяться:

  1. Будівництво споруд тематичного парку “Маєток Святого Миколая” (Косівське ПНДВ).
  2. Будівництво котельні для твердопаливного опалення в корпусі науково-просвітницького центру НПП.
  3. Капітальний ремонт і облаштування адміністративного корпусу та благоустрій прилеглої до нього території, будівництво дамби-ставка, вольєру для диких звірів (м.Косів, вул. Дружби, 84).
  4. Поточний ремонт лабораторно-адміністративного корпусу та благоустрій прилеглої до нього території.
    Найперше необхідно виготовити проектно-кошторисну документацію на будівництво та реконструкцію приміщень.
  5. Будівництво конюшні для відтворення генофонду гуцульських коней (Старокутське ПНДВ), Створення центру гіпотерапії. Для відтворення гуцульської породи коней необхідно створити окремий підрозділ – “центр з відтворення гуцульського коня” (поряд з конторою Старокутського ПНДВ) зі штатом 3 працівники.

Інші заходи, які необхідно здійснити в найближчий час:

1. Покращити стан п’яти найважливіших лісових доріг у ПНДВ.
2. Здійснити оптимізацію кількості вуликів «Пасіки Святого Миколая» та закладку плантації медоносів на розсаднику Старокутського ПНДВ, організувати вивіз вуликів на високогірні сінокоси, що стане, окрім цікавої туристичної атракції, джерелом цілющих бджолиних продуктів, це збільшить статтю надходжень коштів за рахунок їх реалізації.
3. Відновлення та впорядкування наявного автотранспорту:

В парку є 7 легкових автомобілів (2 з них були у вжитку – не підлягають ремонту), 2 грузові (б/у), 2 трактори (1 б/у). Більшість транспорту закуплено 10 – 13 років назад і деякі потребують списання. Тому необхідно провести детальний огляд наявного транспорту та прийняти рішення по дальшому використанню кожного з них.

Для виконання запланованої роботи в повному обсязі ще необхідно придбати 2 легкові, 1 вантажний, 2 оперативні автомобілі підвищеної прохідності, мікроавтобус, трактор, пересувну польову лабораторію, квадроцикли та механізми необхідні для виконання господарських робіт (плуги, мотокоси, культиватор, тощо), спецзнаряддя для СДО ПЗФ НПП.

—    Зрозуміло, що коллектив Парку переживає нелегкий час і стан держави, має менші та більші клопоти, але має й амбітні надії на мирне благополуччя. Бажаю успішно подолати недопрацьоване, вийти на широку дорогу гаразду, порадувати жителів та гостей краю насправді впорядкованою природою.