Поки в Українських Карпатах, в тому числі на Косівщині, вирішують проблему із всиханням ялини європейської (смереки) почали надходити тривожні повідомлення про всихання ялиці білої і сосни звичайної.

Якщо з масовим всиханням смереки вже більш менш зрозуміло (виявлено понад 200 причин всихання) то з ялицею та сосною причини тільки почали вивчатися. Всихання ялиці на Косівщині зафіксовано минулого року.

На сьогодні в господарській зоні і зоні регульованої рекреації НПП «Гуцульщина» (вилучена територія – 7581 га) всихання ялиці зафіксовано приблизно на 6 % площі лісів за участю цієї породи. Причому спостерігається тенденція до зростання темпів всихання. Така ж ситуація і у решті лісів Косівщини. Для вивчення причин всихання ялиці залучені фахівці Національного лісотехнічного університету України (м. Львів) та Інституту екології Карпат НАН України. Нещодавно на Косівщині працювала наукова експедиція за участю доктора с.-г. наук Володимира Крамарця (Національний лісотехнічний університет України), та науковців НПП «Гуцульщина». Зібрані матеріали опрацьовуються, за їх результатами будуть зроблені відповідні висновки, про що буде повідомлено широкому колу фахівців та громадскості.

Щодо всихання сосни звичайної, то перші тривожні сигнали пролунали на Житомирщині 4 роки тому. Тоді, хоч і вдарили на сполох, проте вважали, що це проблема локальна. І лише, коли два роки по тому всихати почали сосни не тільки в Україні, а й сусідній Польщі та Білорусі, прийшло розуміння, що явище набуває масового характеру. Науковці наголошують, що питання всихання сосни нині так само актуальне, як і всихання смереки.

Цьогоріч куртинне всихання сосни звичайної вперше виявлено працівниками ДП Кутське ЛГ і на Косівщині – у 14 кварталі Яблунівського лісництва.

У заповідному урочищі «Уторопи» (площа 6 га) виявлено куртину сосни у кількості 12 дерев різного віку і різного ступеню всихання. На решті площі заповідного урочища відмічено ще 4 всохлі поодинокі дерева сосни.

Директор Інституту екології Карпат НАН України Микола Козловський вважає, що однією із причин всихання хвойних порід є стовбурові нематоди – маленькі черв’ячки приблизно 1 мм завдовжки і 30 мікрон завтовшки. Коли вони масово розмножуються в деревині, то спричиняють закупорення трахеїд (судин), внаслідок чого порушується надходження води, всихає верхівка, а відтак й усе дерево.

Володимир Крамарець, переконаний, що зараз в українських лісах вирує справжня «біологічна пожежа» – посилюється взаємозв’язок і взаємодія між шкідливими комахами і грибами, внаслідок чого всихає не тільки сосна, а й ясень, дуб і вже добре всім відома смерека. «Шкідники: вусач, верхівковий короїд і ін. переносять гриби офіостоми. Деякі шкідники навіть не можуть перетравити деревину, якщо немає цього гриба. А верхівковий короїд навіть має на тілі спеціальні пристосування, на яких переносить офіостому».

Вчений зауважує, що раніше цим комахам приділяли мало уваги, але останніми роками, коли посилилася така взаємодія, а до неї додалися ще й кліматичні фактори (стало значно тепліше), вони почали дуже активно і швидко розвиватися. Зараз формуються вже угрупування певних видів стовбурових шкідників, які поєднуються із різними видами грибів.

Висновок вітчизняних науковців такий: у зв’язку з тим, що змінилися кліматичні умови (збільшилася тривалість теплого періоду, а відтак зросла тривалість вегетаційного періоду), нематоди отримали кращі можливості для розвитку і тому закупорення ними судин призводить до всихання сосни звичайної і інших порід. Проте, щоб деревостан став сприятливим для розмноження шкідників і масового всихання, він має бути вразливим.

Означені вище кліматичні фактори посилюватимуть дію патогенних організмів і одночасно послаблюватимуть деревостани. Як правило, всихання дерев відбуваються там, де велися лісогосподарські роботи (прокладали дороги, здійснювали рубки тощо). І коли є поєднання всіх цих чинників – починається масове всихання деревостанів. Якщо вчасно не вжити заходів, то дочекаємося того, що сталося із смерекою в Карпатах – застерігають науковці.

Лосюк В.П., кандидат с/г наук, науковий співробітник лабораторії екологічного моніторингу НПП «Гуцульщина»