Про парк

Національний природний парк «Гуцульщина» створений Указом Президента України від 14 травня 2002 року. Він розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області, протяжність Парку з північного заходу на південний схід близько 29 км, а з північного сходу на південний захід – 20 км.

Гуцульщина – це і унікальна, мальовнича перлина нашої країни, і самобутня, яскрава, колоритна етнічна гілка української нації, це і Національний природний парк, це і ціла низка творчих об’єднань, спілок, колективів, видань тощо. Похідними від цього слова є численні власні імена (топоніми, гідроніми, антропоніми тощо), назви творів мистецтва, літератури, предметів побуту, видів та порід тварин і рослин. Причиною такої пристальної уваги і поширеної вживаності слів Гуцульщина, гуцульський і т. п. є, насамперед, унікальна, напрочуд яскрава і самобутня матеріальна і духовна культура автохтонного населення — гуцулів.

На Гуцульщині найповніше збереглися прадавні ремесла, традиції, звичаї, елементи архаїчної духовної та матеріальної культури, пізнання, збереження і відтворення яких має важливе загальнонаціональне і вселюдське значення. Уцілілі елементи і цілі пласти етнокультурної спадщини є реліктами праукраїнської культури, коріння якої сягає трипільської доби і глибше. Про це свідчать численні матеріали археологічних, лінгвістичних та мистецько-культурологічних досліджень. Мальовничі ландшафти, багата природа та самобутня культурна спадщина місцевого етносу спричинилися до витворення, так званого «Гуцульського феномену», збереження та відтворення якого є нагальною проблемою сучасності.

Власне, задля збереження відтворення та раціонального використання генетичних ресурсів рослинного і тваринного світу, унікальних природних комплексів та етнокультурного середовища, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історичну, наукову, пізнавальну, освітньо-виховну, естетичну та рекреаційну цінність і був створений Національний природний парк «Гуцульщина» (Указ Президента України від 14 травня 2002 року). Парк розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області й охоплює площу  32248 га, із них 7581 га земель надані Парку в постійне користування, а 24667 га включені до його складу без вилучення у землекористувачів. Протяжність Парку з північного заходу на південний схід близько 29 км, а з північного сходу на південний захід – 20 км.

Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на території НПП «Гуцульщина» виділено наступні функціональні зони:

  • заповідна зона – створена з метою довічного зберігання екосистем в абсолютно заповідному та регульовано-заповідному режимах. На території заповідної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цієї зони або порушує природний розвиток процесів та явищ і створює загрозу шкідливого впливу на її природні комплекси та об’єкти;
  • зона регульованої рекреації – створена для запобігання негативному впливу природних чи антропогенних факторів на екосистеми заповідної зони, а також регулювання  рекреаційної діяльності. В її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється розробка і облаштування туристських маршрутів та екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони;
  • зона стаціонарної рекреації – призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів Парку;
  • господарська зона – у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на Парк завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення Парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу Парку, на яких господарська діяльність здійснюється з дотриманням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Схема розташування НПП «Гуцульщина» у межах Косівського району

Завантажити:

Завантажити:

Рельєф

Рельєф території Національного природного парку «Гуцульщина» складний і неоднорідний. Тут виділяють передгірну височинну область – Покутське Передкарпаття з переважаючими висотами 350-500 м над рівнем моря та область Зовнішніх Карпат, де абсолютні висоти сягають 1450-1470 м. Гірські хребти простягаються паралельними пасмами з північного заходу на південний схід. Вони здебільшого мають широкі гребені та відносно похилі схили. Між ними пролягають широкі міжгірні улоговини. Такий характер рельєфу сприяє доступності та зручності рекреаційного освоєння території Національного парку.

Найвищою вершиною НПП «Гуцульщина» є гора Ґрегіт, висотою 1472 м н. р. м. Її схили вкриті кам’яними розсипами, які мають місцеву назву «ґреготи». На деяких хребтах, зокрема на Сокільському, виступають скелі висотою 20-40 м, які є популярним місцем тренувань туристів, скелелазів та альпіністів.

Територія Парку помережена численними річками і потоками. Найбільші з них – Лючка, Пістинька, Рибниця, Черемош, які є правими допливами р. Прут. У гірській місцевості та при виході з гір річки утворюють перекати, плеса, водоспади, які місцеве населення називає «гуками»  через гуркіт і шум, які вони спричиняють. Водоспади і плеса є популярними зонами відпочинку. Особливим попитом любителів водних видів відпочинку та спорту користується річка Черемош, яка протікає вздовж південної межі Парку. З нею пов’язано багато легенд, переказів, бувальщин, вона оспівана поетами та піснярами.

Мальовничий Черемош є однією з візитних карток не лише гуцульського краю, але й Українських Карпат. Ще однією перлиною Парку є озеро Лебедин, що знаходиться в однойменному урочищі на висоті 650 м н. р. м. Цей унікальний природний комплекс є улюбленим місцем відпочинку місцевого населення та гостей краю. Під впливом місцевої чарівної природи написані знамениті пісні «Гуцулка Ксеня», «Червоні маки» та інші.

Територія Парку багата на мінеральні джерела питної води, соляні джерела (з ропи яких колись виварювали сіль).

До річкової мережі НПП «Гуцульщина» тяжіє й мережа автошляхів. З доріг, що пролягають вздовж річок, відкриваються привабливі й захоплюючі краєвиди навколишніх лісів, полонин, гірських пасем.

Клімат

Клімат на території Парку помірно-континентальний з достатнім та надмірним зволоженням, нежарким літом, м’якою зимою, теплою осінню. Тут виділяють дві термічні зони – прохолодну, яка охоплює райони середньо- та низькогір’я Зовнішніх Карпат, і помірну – Покутське Передкарпаття. У ґрунтовому покриві переважають бурі гірсько-лісові щебенюваті та дерново-буроземні ґрунти.

Одне з найцінніших багатств Національного парку «Гуцульщина» – ліси. У низинній частині переважають листяні ліси, здебільшого дубові. Крім дубів у нижньому деревному ярусі ростуть бук і граб, а у вологіших місцезростаннях – ясен, береза, в’яз, в підліску – ліщина, глід, крушина, бузина та інші види. Низькогірні пасма вкриті буково-грабовими лісами з домішками ялиці, смереки, явора, берези, вищі – смереково-буковими та смерековими лісами, а схили найвищих пасем – вторинними смерековими лісами, які починаються з висоти 450-650 м н.р.м. Під горою Ґрегіт збереглися фрагменти смерекових квазіпралісів, а на хребтах Сокільський та Каменистий – корінні букові ліси з домішкою ялиці й явора. Пралісові формації мають винятково важливе екологічне, науково-практичне, пізнавальне значення. Вони є еталонами живої природи, сприятливим середовищем для збереження популяцій рідкісних та зникаючих видів флори і фауни, можуть бути зручними і довготривалими моделями при дослідженнях змін клімату, рослинності тощо.

Флора

Багата та різноманітна  флора і фауна  Парку. За попередніми даними тут зростає  874  види судинних рослин, 234 мохоподібних, 296 макроміцетів, 242 видів лишайників, загалом – 1716 таксонів. Серед них 67 видів належать до категорії рідкісних і занесені до Червоної книги України, зокрема, плаун річний (п. колючий), баранець звичайний, сосна кедрова європейська, лунарія оживаюча, беладонна звичайна, пізньоцвіт осінній, лілія лісова, цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, шафран Гейфелів, косарики черепитчасті, тирличі безстеблий та роздільний, рутвиця смердюча, відкасник осотоподібний, пухирник південний, 26 видів зозулинцевих тощо. Реліктами є 23 види та 12 видів ендеміками. Список вищих рослин, занесених до Регіонального Червоного списку, включає 40 видів, зокрема аконіт волотистий,  сонцецвіт звичайний, тирлич хрещатий, оман високий тощо.

Рослинність НПП «Гуцульщина» характеризується значною ценотичною різноманітністю і загалом добре репрезентує рослинний покрив Покутських Карпат. Тут відмічено 80 асоціацій та угруповань рівня асоціації 47 союзів 30 порядків 21 класу рослинності. Серед них наявні 14 асоціацій, занесених до Зеленої книги України, особливо цінними є угруповання букових лісів з домінуванням у травостої лунарії оживаючої,  барвінку малого, цибулі ведмежої, угруповання скельнодубово– звичайнодубових лісів, угруповання сосни гірської тощо.

Фауна

Багатою є фауна Парку. Станом на 2011р проінвентаризовано 1331 вид, в тому числі: 51 вид ссавців, 172 – птахів, 14 – земноводних,  8 – плазунів, 36 – риб і круглоротих, 19 – молюсків, 15 – червів, 1014 – комах, 2 – ракоподібних. До Червоної книги України занесено 85 видів, серед них ведмідь бурий, видра річкова, кіт лісовий, рись, лелека чорний, глушець, тетерук, орябок, орел-карлик, підорлик малий, сорокопуд сірий, сова довгохвоста, сич волохатий, дятли трипалий, зелений та білоспинний, лосось дунайський, чоп малий, мінога українська, саламандра плямиста, тритони альпійський та карпатський, п’явка медична, 28 видів комах та ін.

У складі флори і фауни НПП «Гуцульщина» є велика кількість таксонів, які включені до міжнародних списків і конвенцій, а саме: 241 вид – до Бернської конвенції, 69 видів – до Боннської конвенції 58 – до Вашингтонської конвенції,  20 видів – до Європейського Червоного Списку та 2  види до ЧК МСОП.

Збереження та відтворення природного біорозмаїття, особливо рідкісних і зникаючих видів, в умовах рекреаційного використання території є першочерговим завданням установи. Науковцями розроблена та частково реалізується програма «Ренатуралізація раритетних видів рослин, тварин, середовищ в НПП «Гуцульщина» та на суміжних територіях», яка передбачає: вивчення стану популяцій, загрожених видів та стану раритетних середовищ; розроблення оптимальних способів ренатуралізації порушених фітоценозів, створення банку репродукційного матеріалу раритетних видів; створення селекційно-репродукційних ділянок; реконструкцію порушених природних середовищ. Розроблені плани дій та виконуються заходи щодо збереження та відтворення 8-ми видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, зокрема з 2003 року проводяться заходи щодо ренатуралізації тису ягідного.

Розроблені «Рекомендації з переформування похідних ялинників Національного природного парку «Гуцульщина»» та здійснюються практичні заходи щодо створення корінних деревостанів, що сприятиме поліпшенню фіто санітарної ситуації, стійкості екосистем.

Серед пріоритетних напрямків наукової діяльності є екологічний моніторинг, який ведеться на 15 ППС (постійних пунктах спостережень моніторингу лісів Косівщини),  5-ти ППП  (постійних пробних площах) різних лісових формацій,  9-ти фенологічних пунктах, 4-х орнітологічних маршрутах, 2-х гідрологічних  постах, метеорологічному пункті. Аналітичною лабораторією проводиться систематичний контроль (властивості, якісний та кількісний склад) поверхневих, підземних та зворотних вод, водно-болотних угідь Косівщини.

Структура

Структура управління

Структура управління

Науковий відділ Парку тісно співпрацює з міжнародними організаціями, зокрема з благодійною фундацією Heifer Project International, Польсько-Американсько-Українською Ініціативою Співпраці (ПАУСІ), фондом «Євразія»,  Британською Радою в Україні та ін. Розробляються і реалізовуються суспільно-значимі наукові проекти:

  • «Відродження зникаючих порід тварин на Гуцульщині», «Відродження гуцульського коня в Українських Карпатах», «Карпатський проект» (в рамках яких селянським родинам даруються особини коней гуцульської породи, цінних порід корів, овець, бджіл, риби).
  • «Впровадження природоохоронних засад агрокультури на Косівщині для сталого розвитку регіону» (культивування, технологічно-методичне забезпечення і популяризація ягідництва, вирощування лікарських рослин, запровадження новітніх природоохоронних форм і методів ведення сільського господарства) та ін.

Реалізація цих проектів сприяє підвищенню рівня зайнятості, зростання фінансових доходів населення, підтримці молодих сімей і сталому розвитку сільських громад Косівського району загалом.

НПП «Гуцульщина» став дієвою  школою навчання, стажування,  підвищення кваліфікації, екологічного та патріотичного виховання населення. Щороку тут проходять практику студенти різних спеціальностей. Впродовж дев’яти років на базі Парку виконано 8 магістерських, 12 бакалаврських дипломних робіт, виконується п’ять кандидатських дисертацій. За матеріалами наукових досліджень опубліковано п’ять  монографій, три методичні рекомендації, понад 80 статей у наукових виданнях та понад 70 науково-популярних статей у ЗМІ.

Національний природний парк «Гуцульщина» володіє надзвичайно високим рекреаційним потенціалом. Через територію Парку пролягають численні туристичні маршрути загальнодержавного та місцевого значення, прокладено еколого-пізнавальні стежки: «На гору Клифу», «На Рокиту», «На гору Михалкову», «На хребет Каменистий», «На хребет Брусний», «Дубина», та ін., розвивається сільський зелений туризм, кінний туризм, етнотуризм, велотуризм.  На околицях м. Косова і с. Шешори функціонують гірськолижні траси з витягами.

У 2005 році за ініціативою Всеукраїнського і районного товариств «Гуцульщина», підприємства «Райагроліс» та НПП «Гуцульщина», за підтримки Косівських районної ради і райдержадміністрації було створено Духовно-екологічний центр християнської злагоди і любові «Здвижин». Він розташований на високій горі у дубовому лісі біля села Кобаки Косівського району Івано-Франківської області на місці, де 11 жовтня 1934 року місцевому селянинові Миколі Букатчуку з’явилася Божа Мати. Тут знаходиться пам’ятний хрест, а також  збудовані духовний Храм і капличка, облаштовані Хресна дорога та екологічна стежка, встановлена статуя Матері Божої . До цього центру ведуть паломницькі та туристичні маршрути, зокрема: автомобільний маршрут Косів – Кути – Кобаки – «Здвижин», автомобільно-піший маршрут Косів – Рожнів – Кобаки – «Здвижин», авто-мото-вело-кінно-піший маршрут Косів – Смодна – «Здвижин», пішохідний маршрут Кобаки – «Здвижин», пішохідний маршрут Смодна – «Здвижин».

На території НПП «Гуцульщина» розвивається туристично-рекреаційна інфраструктура, знаходиться багато баз відпочинку, санаторіїв, курортів – туркомплекси «Легенда Карпат» (с. Старі Кути), «Байка» (м. Косів), «Карпатські зорі» (м. Косів), «Карпатські гори» (с. Черганівка), турготель «Гуцул» (м. Косів), гостинний двір «Писанка» (с. Смодна), «Сокільський» (с.Тюдів) та ін.

У забудові рекреаційних закладів використано елементи гуцульської архітектури, які органічно поєднуються з природними ландшафтами, створюючи шедеври архітектурно-паркового мистецтва. Гуцульський архітектурний стиль відзначається самобутністю та високою естетичністю. Гуцульські церкви, «ґражди», які можна зустріти мало не в кожному селі, відомі в усьому світі своєю витонченістю та гармонійністю.

Косівщина є мистецьким центром Гуцульщини — це осередок самобутніх звичаїв, побуту та культури гуцулів, їх декоративно-прикладного мистецтва. Великим попитом і популярністю користуються вироби місцевих майстрів: різьбярів, кушнірів, писанкарів, мосяжників, кераміків, ткачів, вишивальниць тощо. Самобутні прадавні ремесла і промисли, а також колоритний барвистий одяг, оригінальна музична та пісенна культура гуцулів становлять неабиякий інтерес і є перлиною української та європейської культури. Тому-то з метою збереження та відтворення самобутньої історико-етнокультурної спадщини гуцулів та виконання положень Карпатської конвенції розроблений проект  живого „скансену” – музею під відкритим небом «Гуцульське село», – який будуватиметься як туристичне поселення з характерною для району традиційною сільською забудовою і елементами інтер’єрів. «Гуцульське село» буде відтворене в рамках загальнодержавного проекту Туристично-мистецького комплексу «Маєток Святого Миколая».

Велике історико-пізнавальне значення для відвідувачів та мешканців краю мають мегалітичні сакральні об’єкти. Професором М. Кугутяком  (2007) на території Косівщини описано сім мегалітичних святилищ, вік яких понад три тисячі років. Серед них на особливу увагу заслуговують календарно-астрономічне святилище (астрономічна обсерваторія, древніша від Стоунгенджу) із центром на Лисині Космацькій,  а також Терношорське святилище родючості та народження нового року  із статуєю вагітної жінки, вагою понад 100 тон і висотою понад 10 м.

В Парку функціонує Центр еколого-освітньої роботи, в якому є бібліо-, відео-, фототека, фотоекспозиції, картографічний матеріал. В еколого-освітньому центрі відбуваються засідання науково-технічної ради, семінари, тренінги, наради з питань охорони, збереження та відтворення природних ресурсів. Тут проводяться лекції, бесіди на екологічну тематику з учнями, відвідувачами та гостями Парку, демонструються власні відеофільми і відеопрограми з питань охорони довкілля та про діяльність НПП «Гуцульщина».

З метою вдосконалення цієї ділянки роботи спільно з громадською екологічною організацією «Спадщина Гуцульщини» створено пересувний еколого-освітній центр (ПЕОЦ), який впроваджує різні проекти. Один з них –  спільний проект ПЕОЦ НПП „Гуцульщина” та відділу освіти Косівської РДА за сприяння дирекцій та педколективів шкіл – еколекторій „Довкілля Косівщини”. В рамках роботи цього еколекторію відбуваються виїзди фахівців Парку в загальноосвітні навчальні заклади району, їх виступи та бесіди з учнями на різні теми екологічного характеру з використанням мультимедійних ТЗН, демонструються власні відеофільми, фототеки, школам надаються поліграфічна продукція, інформація та матеріали з питань охорони природи на паперових та електронно-оптичних носіях тощо. За сприяння працівників парку успішно функціонують три шкільні лісництва.

В приміщенні Косівського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП «Гуцульщина» діє кімната-музей природи. Тут також проводяться екологічні заняття з учнями  шкіл району, його відвідують учасники різних екологічних форумів, які відбуваються на Косівщині.

У співпраці з відділами освіти, сім’ї та молоді Косівської РДА НПП «Гуцульщина» організовує та проводить науково-практичні конференції, семінари, наради з проблем екологічного виховання молоді тощо. На базі Парку відбуваються засідання обласних та районних методичних семінарів вчителів біології, географії, хімії.

Щорічно спільно із загальноосвітніми закладами району проводяться:

  • молодіжний екологічний фестиваль «Гірська веселка»;
  • молодіжний екологічний табір «Беркут»;
  • районний екологічний КВК «За чисте довкілля»;
  • районні конкурси: «Мій рідний край», новорічно-різдвяних композицій та букетів, актуального зоологічного і ботанічного спрямування та ін.;
  • екологічні акції: «Збережемо лісову красуню», «Посади дерево», «Весняна екологічна толока», «Першоцвіти», «Марш Парків», «Благоустрій України», «Жива вода» тощо;
  • свята: «Коляда», «День Довкілля», «День Землі», «Ой хто, хто Миколая любить», «Рости ялинко»;
  • екскурсії еколого-пізнавальними стежками, в яких регулярно беруть участь вчителі біології та географії, члени молодіжного екологічного табору «Беркут», «пластуни», студенти і школярі.

Парк випускає щоквартальний інформаційний вісник, який  безкоштовно розповсюджується в регіоні. Також видається багато інформаційно-популяризаційних матеріалів: буклетів, календарів, плакатів, листівок тощо.

Фахівці з екологічної освіти НПП «Гуцульщина» постійно беруть участь в різноманітних конференціях, круглих столах, готують (у співпраці з науковим відділом) методичні рекомендації з питань екологічної освіти, публікують власні статті у районних, обласних і всеукраїнських виданнях.

На території Парку знято кінофільми «Дім літаючих кинджалів» китайського кінорежисера Джан Імова, «Залізна сотня» Олеся Янчука, а також туристичні, рекламні відеоролики, тощо.

Інтенсивно та продуктивно працює Парк і в мас-медійній сфері. Відеопрограми та сюжети про діяльність НПП «Гуцульщина» досить часто демонструються на обласному телебаченні «Галичина», Першому Національному, 1+1, ICTV, Інтері, СТБ та інших телеканалах, спеціальні випуски передач звучать на всеукраїнському та обласному радіо, для журналістів організовуються і проводяться спеціальні прес-конференції.

Гостинно запрошуємо вас відвідати Національний природний парк «Гуцульщина»!

  1. Ірина

    Чи проводяться екскурсії по НПП “Гуцульщина” для школярів!
    З повагою, менеджер внутрішнього туризму,
    конт . тел 0509402471

20 pingbacks

  1. Профільні депутатські комісії обговорили ряд актуальних питань екології та лісокористування | Косівська районна рада
  2. Яворів у контексті історії і етнокультури Гуцульщини та України (роздуми над почутим і побаченим)
  3. Кладку відремонтовано
  4. Невідоме святилище в Яворові? | Яворів мистецький і туристичний
  5. Про фест-конкурс «Мальований дзбаник»
  6. Обговорили наболіле
  7. Відбудеться черговий фестиваль «Новорічно-різдвяна іграшка» | Туристично-мистецький комплекс «Маєток Святого Миколая»
  8. Сяють вдячні оченята | Туристично-мистецький комплекс «Маєток Святого Миколая»
  9. Ювілейний випуск «Гуцульського календаря»
  10. Косівщина гордиться своєю елітою
  11. Екологічне лихо на порозі! Задумаймося!
  12. Проекту «МапаКосів» – три роки! | МапаКосів
  13. Велотріп до джерела Таїшино | ВелоКосів
  14. Заходи центральної районної бібліотеки за 2015 пік
  15. Товариству «Гуцульщина» — 25 | Гуцули і Гуцульщина
  16. Засідання клубу «Дитячий бібліовояж»
  17. ХХІІ Гуцульський Міжнародний фестиваль. Косів фестивальний | Гуцули і Гуцульщина
  18. На засіданні Клубу інтелігенції вшановувалася пам’ять про великих українців — Івана Миколайчука та Івана Крип’якевича
  19. Вшановували пам’ять про Михайла Ломацького
  20. Патріотизм очима дітей

Залишити відповідь

© 2010—2017 НПП «Гуцульщина» & Розробка сайту — «КосівАрт»