Національний природний парк «Гуцульщина»

Національний природний парк «Гуцульщина» створений Указом Президента України від 14 травня 2002 року. Він розташований у межах Косівського району Івано-Франківської області й охоплює площу в 32271 га. Із цієї площі 7606 га земель надані Парку в постійне користування, а 24665 га включені до його складу без вилучення у землекористувачів. Протяжність Парку з північного заходу на південний схід близько 29 км, а з північного сходу на південний захід – 20 км.

Національний природний парк призначений для збереження, відтворення та раціонального використання генетичних ресурсів рослинного і тваринного світу, унікальних природних комплексів та етнокультурного середовища, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історичну, наукову, пізнавальну, освітньо-виховну, естетичну та рекреаційну цінність.

Відповідно до завдань, покладених на дану категорію природно-заповідного фонду Законом України «Про природно-заповідний фонд України», на території НПП «Гуцульщина» виділено наступні функціональні зони:

• заповідна зона – створена з метою довічного зберігання екосистем в абсолютно заповідному та регульовано-заповідному режимах відповідно до мети охорони. На території заповідної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цієї зони або порушує природний розвиток процесів та явищ і створює загрозу шкідливого впливу на її природні комплекси та об’єкти;
• зона регульованої рекреації – створена для запобігання негативному впливу природних чи антропогенних факторів на екосистеми заповідної зони, а також регулювання рекреаційної діяльності. В її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється розробка і облаштування туристських маршрутів та екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони;
• зона стаціонарної рекреації – призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів Парку;
• господарська зона – у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на Парк завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення Парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу Парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

НПП «Гуцульщина» розташований у мальовничій лісистій частині Покутсько-Буковинських Карпат, яка є чи не найцікавішим регіоном України. Тільки тут найвиразніше і найповніше збереглися прадавні самобутні ремесла, промисли, традиції, звичаї унікального етносу гуцулів. Ця територія відзначається великою історико-культурною цінністю, своєрідністю природи, багатством і різноманіттям рекреаційних ресурсів.

Рельєф території Національного природного парку «Гуцульщина» складний і неоднорідний. Тут виділяють передгірну височинну область – Покутське Передкарпаття з переважаючими висотами 350-500 м над рівнем моря та область Зовнішніх Карпат, де абсолютні висоти сягають 1450-1470 м. Гірські хребти простягаються паралельними пасмами з північного заходу на південний схід. Вони здебільшого мають широкі гребені та відносно похилі схили. Між ними пролягають широкі міжгірні улоговини. Такий характер рельєфу сприяє доступності та зручності рекреаційного освоєння території Національного парку.

Найвищою вершиною НПП „Гуцульщина” є гора Грегіт, висотою 1472 м н.р.м. Її схили вкриті кам’яними розсипами, які мають місцеву назву «греготи». На деяких хребтах, зокрема на Сокільському, виступають скелі висотою 20-40 м, які є популярним місцем тренувань туристів, скелелазів та альпіністів.

Територія Парку помережена численними річками і потоками. Найбільші з них – Лючка, Пістинька, Рибниця, Черемош. Всі вони є правими допливами р. Прут. У гірській місцевості та при виході з гір річки утворюють перекати, плеса, водоспади, які місцеве населення називає «гуками» – через гуркіт і шум, які вони спричиняють. Водоспади і плеса є популярними зонами відпочинку. Особливим попитом любителів водних видів відпочинку та спорту користується річка Черемош, яка протікає вздовж південної межі Парку. З нею пов’язано багато легенд, переказів, бувальщин, вона оспівана поетами та піснярами. Мальовничий Черемош є однією з візитних карток не лише гуцульського краю, але й всіх Українських Карпат. Ще однією перлиною Гуцульщини є озеро Лебедин, що знаходиться в однойменному урочищі на висоті 650 м н.р.м. Цей унікальний природний комплекс є улюбленим місцем відпочинку місцевого населення та гостей краю. Під впливом місцевої чарівної природи написані знамениті пісні „Гуцулка Ксеня”, „Червоні маки” та інші.

Багата територія Парку на мінеральні джерела питної води, соляні джерела, з яких колись виварювали сіль.

До річкової мережі НПП „Гуцульщина” тяжіє й мережа автошляхів. З доріг, що пролягають вздовж річок, відкриваються манливі й захоплюючі краєвиди навколишніх лісів, полонин, гірських пасм.

Клімат на території Парку помірно-континентальний з достатнім та надлишковим зволоженням, нежарким літом, м’якою зимою, теплою осінню. Тут виділяють дві термічні зони – прохолодну, яка охоплює райони середньо- та низькогір”я Зовнішніх Карпат, і помірну – Покутське Передкарпаття. У ґрунтовому покриві переважають бурі гірсько-лісові щебенюваті та дерново-буроземні ґрунти.

Одне з найбільших багатств Національного парку „Гуцульщина” – ліси. У низинній частині переважають листяні ліси, здебільшого дубові. Крім дубів у нижньому деревному ярусі ростуть бук і граб, а у вологіших місцезростаннях – ясен, береза, в’яз, в підліску – ліщина, глід, крушина, бузина та інші види. Низькогірні пасма, вкриті буково-грабовими лісами з домішками ялиці, смереки, явора, берези, вищі смереково-буковими та смерековими лісами, а схили найвищих пасм – вторинними смерековими лісами, які починаються з висоти 450-650 м н.р.м. Під горою Грегіт збереглися смерекові праліси, а на хребтах Сокільський та Каменистий – корінні букові ліси з домішкою ялиці й явора. Пралісові формації мають винятково важливе екологічне, науково-практичне, пізнавальне значення. Вони є еталонами живої природи, сприятливим середовищем для збереження популяцій рідкісних та зникаючих видів флори і фауни, можуть бути зручними і довготривалими моделями досліджень змін клімату, рослинності тощо.

Загалом на території Парку зростає за попередніми підрахунками 864 види судинних рослин, 161 вид мохоподібних, 145 видів макроміцетів, 2 види лишайників, загалом – 1140 таксонів. Серед них 39 видів належать до категорії рідкісних і занесені до Червоної книги України, зокрема, плаун річковий (п. колючий), баранець звичайний, сосна кедрова, лунарія оживаюча, астранція велика, беладонна звичайна, арніка гірська, пізньоцвіт осінній, лілія лісова, цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, шафран Гейфелів, 18 видів зозулинцевих тощо. Список виявлених видів вищих рослин, занесених до Регіонального Червоного списку, включає аконіт волотистий, рутвицю малу, сонянку звичайну, тирлич хрещатий, оман високий, косарики черепитчасті.

Багатий та різноманітний тваринний світ Парку. Він налічує (за попередніми даними) 734 види, в тому числі: 36 видів ссавців, 150 – птахів, 10 – земноводних, 6 – плазунів, 30 – риб і круглоротих, 3 – молюсків, 13 – червів, 484 – комах, 2 – ракоподібних. До Червоної книги України занесено 58 видів, серед яких ведмідь бурий, видра річкова, борсук, кіт лісовий, рись, лелека чорний, глушець, орел-карлик, підорлик малий, сорокопуд сірий, сова довгохвоста, сич волохатий, мінога українська, саламандра плямиста, тритон альпійський, п’явка медична, 30 видів комах та ін.

У складі фауни НПП «Гуцульщина» відмічено велику кількість таксонів, які включені до міжнародних списків і конвенцій, а саме: 117 видів тварин – до другого та 67 – до третього списку Бернської конвенції (Конвенція про охорону флори, фауни і природних середовищ, Берн, 1979), 42 види – до другого списку Боннської конвенції (Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин, Бонн, 1979) та 8 видів – до Європейського Червоного Списку.

З метою поліпшення умов для реалізації єдиної державної політики у сфері розвитку природно-заповідної справи, розширенні науково-дослідної діяльності Парку щодо збереження флори і фауни, охорони навколишнього природного середовища, а також у зв’язку з розвитком рекреаційної галузі при НПП «Гуцульщина» створено лабораторію екологічного моніторингу.

Облаштування та укомплектування лабораторії проведено спільно, на умовах співпраці, з Косівським відділом проблем гірського землекористування Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва УААН.

Тут проводиться аналітичний контроль (властивості, якісний та кількісний склад) поверхневих, підземних та зворотних вод, водно-болотних угідь Косівщини. Також проводиться аналіз натуральних соків, плодів, ягід та цитрусових.

На базі НПП «Гуцульщина» функціонує метеостанція (налагоджено систематичні метеорологічні спостереження).

Науковцями Парку реалізується програма «Ренатуралізація раритетних видів рослин, тварин, середовищ в НПП «Гуцульщина» та на суміжних територіях», яка передбачає: вивчення стану популяцій, загрожених видів та стану раритетних середовищ; розроблення оптимальних способів ренатуралізації порушених фітоценозів, створення банку репродукційного матеріалу раритетних видів; створення селекційно-репродукційних ділянок; реконструкцію порушених природних середовищ. В рамках програми з 2003 року проводяться заходи щодо ренатуралізації тису ягідного. На ренатуралізаційних ділянках в різних біотопах Парку щорічно висівається насіння та висаджуються саджанці тису.

Науковий відділ Парку тісно співпрацює з міжнародними організаціями, зокрема з благодійною фундацією Heifer Project International, Польсько-Американсько-Українською Ініціативою Співпраці (ПАУСІ), фондом «Євразія», Британською Радою в Україні та ін. Розробляються і реалізовуються суспільно-значимі наукові проекти – «Відродження зникаючих порід тварин на Гуцульщині», «Відродження гуцульського коня в Українських Карпатах», «Карпатський проект» (в рамках яких селянським родинам даруються особини коней гуцульської породи, цінних порід корів, овець, бджіл, риби), «Впровадження природоохоронних засад агрокультури на Косівщині для сталого розвитку регіону» (культивування, технологічно-методичне забезпечення і популяризація ягідництва, вирощування лікарських рослин, запровадження новітніх природоохоронних форм і методів ведення сільського господарства) та ін. – з метою підвищення рівня зайнятості, зростання фінансових доходів населення, підтримки молодих сімей і, як результат, – сталого розвитку сільських громад Косівського району.

Національний природний парк «Гуцульщина» володіє надзвичайно високим рекреаційним потенціалом. Через територію Парку пролягають численні туристичні маршрути, тут прокладено еколого-пізнавальні стежки: “На гору Клифу”, “На Рокиту”, “На гору Михалкову”, “На хребет Каменистий”, “На хребет Брусний”, “Дубина”, та ін., розвивається сільський зелений туризм, кінний туризм, етнотуризм. На околицях Косова і Шешор функціонують гірськолижні траси з підйомниками. В 2005 році за ініціативою Всеукраїнського і районного товариств “Гуцульщина”, підприємства “Райагроліс” та НПП “Гуцульщина”, за підтримки Косівських районної ради і райдержадміністрації було створено Духовно-екологічний центр християнської злагоди і любові “Здвижин”. Він розташований на високій горі у дубовому лісі біля села Кобаки Косівського району Івано-Франківської області на місці, де 11 жовтня 1934 року місцевому селянинові Миколі Букатчуку з’явилася Божа Мати. Тут знаходиться пам’ятний хрест, а також збудовані: духовний Храм, капличка, статуя Матері Божої, Хресна дорога, екологічна стежка. Для відпочинку відвідувачів встановлені лавочки, альтанка-кіоск з продажу літератури. До цього центру ведуть паломницькі та туристичні маршрути, зокрема: автомобільний маршрут Косів – Кути – Кобаки – „Здвижин”, автомобільно-піший маршрут Косів – Рожнів – Кобаки – „Здвижин”, авто-мото-вело-кінно-піший маршрут Косів – Смодна – „Здвижин”, пішохідний маршрут Кобаки – „Здвижин”, пішохідний маршрут Смодна – „Здвижин”.

На території НПП «Гуцульщина» розвивається туристично-рекреаційна інфраструктура, знаходиться багато баз відпочинку, санаторіїв, курортів – туркомплекси «Легенда Карпат» (с. Старі Кути), «Байка» (м. Косів), «Карпатські зорі» (м. Косів), «Карпатські гори» (с. Черганівка), турготель «Гуцул» (м. Косів), гостинний двір «Писанка» (с. Смодна) та ін.

У забудові рекреаційних закладів використано елементи гуцульської архітектури, які органічно поєднуються з природними ландшафтами, створюючи шедеври архітектурно-паркового мистецтва. Гуцульський архітектурний стиль відзначається самобутністю та високою естетичністю. Гуцульські церкви, «гражди», які можна зустріти мало не в кожному селі, відомі в усьому світі своєю витонченістю та гармонійністю.

Косівщина є мистецьким центром Гуцульщини, це осередок самобутніх звичаїв, побуту та культури гуцулів, їх декоративно-прикладного мистецтва. Великим попитом і популярністю користуються вироби місцевих майстрів: різьбярів, кушнірів, писанкарів, мосяжників, кераміків, ткачів, вишивальниць тощо. Самобутні прадавні ремесла і промисли, а також колоритний барвистий одяг, оригінальна музична та пісенна культура гуцулів становлять неабиякий інтерес і є перлиною української та європейської культури. Тому-то з метою збереження та відтворення самобутньої історико-етнокультурної спадщини гуцулів, на виконання положень Карпатської конвенції (Конвенція про захист довкілля та сталий (збалансований) розвиток у Карпатському регіоні, 2003 р.) розроблений проект створення живого „скансену” – музею під відкритим небом «Гуцульське село», – який будуватиметься як туристичне поселення у формі гуцульського села з характерною для району традиційною сільською забудовою і елементами інтер’єрів (проект пройшов міжнародну апробацію і одержав позитивні рецензії), а також розроблений та реалізується «Туристичний проект «Садиба Святого Миколая», який, за оцінками фахівців, повинен стати карпатським «Артеком».

В Парку функціонує Центр еколого-освітньої роботи, в якому є бібліо-, відео-, фототека, фотоекспозиції, картографічний матеріал. В еколого-освітньому центрі відбуваються засідання науково-технічної ради, семінари, тренінги, наради з питань охорони, збереження та примноження природних ресурсів. Тут проводяться лекції, бесіди на екологічну тематику з учнями, відвідувачами та гостями Парку, демонструються власні відеофільми і відео програми з питань охорони довкілля та про діяльність НПП «Гуцульщина».

З метою вдосконалення цієї ділянки роботи спільно з громадською екологічною організацією «Спадщина Гуцульщини» створено пересувний еколого-освітній центр (ПЕОЦ), який впроваджує різні проекти. Один з них – спільний проект ПЕОЦ НПП „Гуцульщина” та відділу освіти Косівської РДА за сприяння дирекцій та педколективів шкіл – еколекторій „Довкілля Косівщини”. В рамках роботи цього еколекторію відбуваються виїзди фахівців Парку в загальноосвітні навчальні заклади району, їх виступи та бесіди з учнями на різні теми екологічного характеру з використанням мультимедійних ТЗН, демонструються власні відеофільми, фототеки, школам надаються поліграфічна продукція, інформація та матеріали з питань охорони природи на паперових та електронно-оптичних носіях тощо. Ведеться робота зі створення шкільних природоохоронних науково-дослідних відділень, котрі будуть новинкою в еколого-освітній діяльності.

В приміщенні Косівського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП «Гуцульщина» діє кімната-музей природи, де нараховується понад 500 експонатів. Тут також проводяться екологічні заняття з учнями шкіл району, його відвідують учасники різних екологічних форумів, які відбуваються на Косівщині.
У співпраці з відділами освіти, сім’ї та молоді Косівської РДА НПП «Гуцульщина» організовує та проводить науково-практичні конференції, семінари, наради з проблем екологічного виховання молоді тощо. На базі Парку відбуваються засідання обласних та районних методичних семінарів вчителів біології, географії, хімії.

Щорічно спільно із загальноосвітніми закладами району проводяться:

• молодіжний екологічний фестиваль «Гірська веселка»;
• молодіжний екологічний табір «Беркут»;
• районний екологічний КВК «За чисте довкілля»;
• районні конкурси: «Мій рідний край», новорічно-різдвяних композицій та букетів, актуального зоологічного і ботанічного спрямування та ін.;
• екологічні акції: «Збережемо лісову красуню», «Посади дерево», «Весняна екологічна толока», «Першоцвіт», «Марш Парків», «Благоустрій України», «Жива вода» тощо;
• свята: «Коляда», «День Довкілля», «День Землі», «Ой хто, хто Миколая любить», «Рости ялинко»;
• екскурсії еколого-пізнавальними стежками, в яких регулярно беруть участь вчителі біології та географії, члени молодіжного екологічного табору «Беркут», «пластуни» Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей, студенти і школярі району; тривалість кожної екскурсії становить приблизно 2,5 години, включаючи відпочинок.

Протягом кожного року видається досить багато інформаційно-популяризаційних матеріалів – буклетів, календарів, плакатів, листівок тощо.

Парк має власний інформаційний вісник, який виходить щоквартально і безкоштовно розповсюджується в регіоні.

Фахівці з екологічної освіти НПП «Гуцульщина» регулярно беруть участь в різноманітних конференціях, круглих столах, готують (у співпраці з науковим відділом) методичні рекомендації з питань екологічної освіти, публікують власні статті у районних, обласних і всеукраїнських виданнях.

На території Парку знято кінофільми («Дім літаючих кинджалів» китайського кінорежисера Джан Імова), «Залізна сотня» (Олеся Янчука), а також туристичні, рекламні відеоролики, тощо.

Інтенсивно та продуктивно працює Парк і в мас-медійній сфері. Відеопрограми та сюжети про діяльність НПП «Гуцульщина» досить часто демонструються на обласному телебаченні «Галичина», Першому Національному, 1+1, ICTV, Інтері, СТБ та інших телеканалах, спеціальні випуски передач звучать на всеукраїнському та обласному радіо, для журналістів організовуються і проводяться спеціальні прес-конференції.

Гостинно запрошуємо вас відвідати Національний природний парк «Гуцульщина»!