Парадокс? Аж ніяк.

Парк створено указом Президента України, і він відображає як світову практику охорони природних територій, так і прагнення українського народу та його влади зберегти карпатський зелений оазис як останню соломинку для порятунку вщент зруйнованої екології України.

Проблема в іншому: за минуле десятиріччя відповідні державні органи законодавчо так і не врегулювали питання розмежування територій, особливо спірних. І це є постійним джерелом дезінформації, прихованих і відвертих конфліктів.

Розібратись в тому, чи є парк ворогом для природи нашого краю, вирішила Громадська рада при Косівській РДА, створена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 3.11.2010 р. № 996, розпорядження ОДА від 10.02.2011 р. і розпорядження Косівської РДА від 11.04.2011 р.  6 жовтня вона зібралась на своє п’яте засідання. Члени ради — представники усіх громадських організацій району: Богдан Радиш, Володимир Тутуруш, Петро Підлетейчук, Зіновій Библюк, Марія Равшер, Анна Богдан та ін. (всього 31 із 35 членів ради), відомі в районі люди, зустрілися з директором НПП Василем Пророчуком, його заступником Юрієм Стефураком, завідувачами відділів, працівниками.

Усі без винятку були вражені тією великою науковою роботою, яку ведуть спеціалісти парку з вивчення, збереження і примноження флори і фауни наших лісів. Змістовні доповіді кандидата біологічних наук Любомира Держипільського – завідувача наукового відділу, та Вікторії Лосюк – завідувачки відділу екологічної освіти, доповнені мультимедійними презентаціями, дали можливість побачити багатства Карпат, які творилися протягом мільйонів років, і результати нашого безвідповідального господарювання. Стало очевидним, що природа надто тендітна і вже не витримує агресивного техногенного навантаження. Звідси – буревії і руйнівні повені, кліматичні аномалії, довготривалі посухи, як цього року, зсуви ґрунтів… Як усе це відбивається на здоров’ї людини, уже й не кажу: кожен відчуває на собі.

У присутніх виникло чимало запитань з приводу відновлення втрачених видів рослин і тварин, чистоти довкілля, якості води, рекреаційних можливостей парку, роботи маєтку святого Миколая. Багато відповідей ми отримали, відвідавши структурні підрозділи НПП – лабораторний корпус, розсадник у Кобаках, садибу святого Миколая у Пістині, рекреаційне містечко «Шешори».

Але натомість з’являлися нові й нові запитання. Чому в Європі охороняють майже 18 відсотків територій, а в Україні цей показник не досягає навіть 6? Чому в нашій області мало б бути принаймні 25% заповідних земель, а маємо не цілих 12%? Чому при зменшенні території Кутського лісгоспу з 23 000 га до 16 000 га план суцільних вирубок збільшився з 8,6 тис. м куб. до 10,6 тис. м куб? Чому лісгоспи почали рубати 50-літній ліс, якщо це рівнозначне екологічній катастрофі?

Хто дасть відповіді на ці запитання?

Вважаємо, що громада також повинна долучитися до того, щоб проблеми лісокористування вирішували  правильно, з думкою про день завтрашній.

Національний природний парк «Гуцульщина» робить це сьогодні: оберігаючи зелені легені Європи – Карпати, відстоює право кожної людини на комфортне життя серед чистого довкілля.

Вклонімося щиро за це.

Аделя ГРИГОРУК,
член Громадської ради.

Світлини Богдана Штундера.

Джерело: http://gk.if.ua/2011/10/19/4301/

P. S. А розмежування територій між НПП «Гуцульщина» і сільськими громадами – справа найближчого часу. Таке доручення керівництву району дав голова ОДА Михайло Вишиванюк. Важливо інше – щоб після встановлення меж не пішла по лісу гуляти сокира. Хто її спинить тоді?

На той час у межах району уже діяв регіональний ландшафтний парк «Гуцульщина» площею 50 тисяч гектарів, створений на численні звернення науковців, громадськості, з метою збереження цінних природних комплексів Косівщини.

25 червня 1998 року Косівська районна рада одноголосно прийняла рішення про створення на базі регіонального ландшафтного парку «Гуцульщина» Національного парку. 28 грудня 1999 року рішення про створення Парку на Косівщині прийняла теж одноголосно 11 сесія Івано-Франківської обласної ради третього демократичного скликання. Багато громадських організацій, у тому числі «Зелений світ», яку очолював М. Цьок (пізніше борець проти Парку)…

Наукове обґрунтування створення природоохоронної установи теж було виконане. Працювала наукова експедиція. Її очолювала доктор біологічних наук, один з авторів Червоної і Зеленої книг України Тетяна Андрієнко. Науковці вивчали ситуацію і матеріали тривалий час і науково обгрунтували, що ця територія (взагалі вся Косівщина), а особливо та, що ввійшла у Парк, є надзвичайно цінною за збереженістю рідкісних рослин і тварин, тому її необхідно негайно взяти під охорону. Тому створення Національного природного парку «Гуцульщина» було включено в загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки, прийняту Верховною Радою України. 14 травня 2002 року, після розгляду поданих всіх передбачених діючим законодавством документів, Президент України видав Указ № 456 «Про створення Національного природного парку «Гуцульщина».

На території Парку добре розвинена туристично-рекреаційна інфраструктура, працює багато баз відпочинку, санаторіїв; функціонують гірськолижні траси з підйомниками. Тут прокладено екологічні пізнавальні стежки, інтенсивно розвивається кінний туризм, сільський зелений туризм, етнотуризм. Косівщина — осередок самобутніх звичаїв, побуту та культури гуцулів, їх декоративно-прикладного мистецтва. Звісно, що ніякої загрози соціально-економічному розвитку району НПП «Гуцульщина», про що бідкається пан Данилюк, не несе, а, навпаки, є гарантом безпечного природокористування та сталого розвитку. Зокрема, за 2002-2009 рр. фонд зарплати становив 8 087 375 грн., сплачено податків та загальнообов’язкових платежів до фондів на суму 4 758 500 грн.

Саме так. А створений саме завдяки величезним зусиллям пана Данилюка і його прибічників «Райагроліс», замість поповнювати загальну казну, тільки висмоктує з неї (районного бюджету) гроші на своє утримання. Тим більше за «Райагролісом» закріплено в районі 19700 га (45,54%), Кутським держлісгоспом 15956 га (36,89%), а за НПП «Гуцульщина» — 7600,45 га (17, 57%). Як бачимо з конкретних цифр, за НПП закріплено всього 17,57% лісових угідь, а не «дві третини чи майже половину всієї території району», як стверджує Данилюк М.І.

Але «захисників простих гуцулів» це не цікавить. 4 березня 2007 року на території Косівського району за рішенням районної ради була спроба провести референдум, на якому виборцям пропонувалося відповісти на єдине запитання: «Чи згідні Ви, щоб районна рада прийняла рішення (надала висновок) про погодження надання земель лісового фонду 32271 га Національному природному парку «Гуцульщина»? За витієватими фразами приховувалися справжні наміри організаторів та ініціаторів заходу (у першу чергу голови районної ради Присяжного Р. І., депутата районної ради Данилюка М.І. і декількох їхніх прихильників, у першу чергу приватних власників фальшиво створеного у Черганівці так званого маєтку Святого Миколая) — відібрати у НПП «Гуцульщина» лісові угіддя і роздерибанити їх на свій розсуд і смак. Однак людей обманути не вдалося, які на винесене питання проголосували ногами — бо до виборчих урн прийшло лише 29,7 процента від загальної кількості громадян району, включених до тих, що мають право брати участь у місцевому референдумі. Тому, звісно референдум визнали таким, що не відбувся, оскільки в ньому взяло участь менше половини громадян, внесених у списки для голосування. Ось декілька цікавих фактів з референдуму: на 18 год. (голосування тривало з 7 год. до 20,год) в голосуванні на 58 дільницях взяло участь лише 20% виборців. Дільниця у лісництві в селі Космачі: за списком 338 виборців, проголосувало 337 (20% людей там офіційно тоді було на заробітках); у Баня-Березові: о 18 год. проголосувало 119 осіб, а за З0 хвилин їх кількість збільшилася на 300 чоловік. Показовим є і той факт, що найбільша явка людей була у населених пунктах, де Парк взагалі не має лісових угідь, а найменша явка була саме в населених пунктах, де Парк має свої лісові угіддя. Наприклад на референдум у Косові, де функціонує НПП «Гуцульщина», до виборчих урн прийшло всього близько 6%, у Смодній — 5,4%, у Старому Косові — 4%, у Пістині — 11,8% і15,6% (2 дільниці), у Вербовці — 13,4%, і 18% і т.д.

Тепер про одне з рішень, на яке посилається Михайло Данилюк. Деякі сільські ради за порадою занадто зацікавлених лісокористувачів почали відміняти свої попередні рішення про входження до Парку. Але як можна відмінити рішення сільської ради після Указу Президента? Через це 21 рішення, що стосується створення і функціонування Парку скасоване судами різних інстанцій.

Варта би нарешті схаменутися Данилюку М.І. та навести лад у своїй «господарці» в урочищі «Дубина» (природно-заповідний фонд у кварталі №21 пл.3 га, яку він одержав на території НПП «Гуцульщина» для оздоровчо-рекреаційної діяльності без зміни цільового призначення з дотриманням природоохоронного режиму та без права капітального будівництва). Що з того вийшло, свідчить перевірка Державної інспекція\ї з контролю за використанням і охороною земель, яка прямо і недвозначно вказує: «За інформацією управління з контролю за використанням та охороною земель у Івано-Франківській області (далі — Управління), розпорядженням Косівської районної державної адміністрації від 17.06.2004 № 195 ПП «Гош» надано в оренду терміном на 49 років із земель Кутського держлісгоспу земельну ділянку площею 3,0959 га для рекреаційних та туристичних цілей, про що укладено відповідний договір аренди, який зареєстровано в Косівсьому районному відділі Івано-Франківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за № 040430600045 від 30.06.2004.

Перевіркою встановлено, що зазначений договір укладено без розробки та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та без її вилучення у попереднього землекористувача (Кутський держлісгосп), чим порушено вимоги статей 116, 123, 124, 149, 151 Земельного кодексу України, «Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004 № 427 та «Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677… Земельна ділянка, що передавалась у оренду ПП «Гош», відносилась до земель природно-заповідного фонду. Таким чином, розпорядження Косівської районної державної адміністрації від 17.06.2004 № 195 про передачу в оренду земельної ділянки ПП «Гош» прийнято з перевищенням власних повноважень та в порушення зазначених норм законодавства України». Окрім того М. Данилюк самовільно захопив земельну ділянку, на якій збудував постійні і тимчасові споруди, дамбу, створивши штучну водойму (ставок), затопивши значну частину червонокнижних рослин та 115-тирічні дубові насадження.

І на закінчення. Треба сказати, що Данилюк М.І. не завжди воював з парком, а був його чи не найбільшим його прихильником, до тих пір, поки він сподівався, що це дозволить заволодіти чи не всіма лісами району. Для підтвердження сказаного подаємо декілька речень з його листа тодішнім голові Івано-Франківської ОДА Р. Ткачу і голові обласної ради В. Брусу: «Відвідавши НПП «Гуцульщина», в ході зборів ми переконались, що колектив парку під керівництвом директора Пророчука В.В. за недовгий час своєї роботи, в несприятливих умовах з боку органів місцевої влади, досягли значних результатів у своїй діяльності, зокрема створено добру матеріальну базу, проведено значний об’єм природоохоронних заходів, посаджено нових культур на площі кілька десятків гектарів, котрі були вирубані попередніми лісокористувачами і не заліснені, успішно реалізуються цікаві наукові програми, створюються сприятливі умови для розвитку туризму, ведеться відповідна еколого-освітня робота. Незаперечним є факт, що НПП «Гуцульщина» є однією з найкращих державних установ району, з роботою якої можна ознайомлювати будь-яку представницьку делегацію України чи з-за кордону, позитивно оцінює діяльність парку державна служба заповідної справи Міністерства природного середовища. А тому вважаємо абсурдним постановку питання про доцільність функціонування НПП «Гуцульщина», яке не відповідає державним інтересам, а тим більше суперечить Указу Президента України В.Ющенка №838 від 23.05.2005 року «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні», в якому розвиток природно-заповідної справи визнано одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики України»

Іван Кашевко,
голова трудового колективу НПП «Гуцульщина»

Насамперед під будинок пасічника було віддано дещо закинутий будинок на території розсадника. У ньому провели капітальний ремонт, поміняли опалювальні печі, побілили стіни, оббили їх вагонкою, виділили для бджолярського реманенту окрему кімнату. Невдовзі у ній уже були медогонка, воскотопка, рамки, пасічнянські халати і капелюхи та багато іншого.

Розвивати пасіку взявся ентузіаст бджолярства з Кобак В.Д. Палійчук. Він почав споруджувати оригінальні вулики української системи у вигляді гриба, гостроверхої хати, бодні і т.д. У перший же рік вдалося у них поселити чотири прилітні зі сторони рої. Вони і стали основою для подальшого росту і розвитку пасіки в НПП «Гуцульщина».

На базі Національного природного парку «Гуцульщина» відбувся Всеукраїнський семінар з питань ефективного функціонування об’єктів природно-заповідного фонду, в якому взяли участь керівники майже всіх природно-заповідних установ України.

Семінар розпочався у селі Шешорах із ознайомлення з природними ландшафтами Шешорського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП «Гуцульщина». Учасники оглянули новозбудовані рекреаційні будинки, які розташовані на території цього відділення, створену працівниками Парку колекцію кімнатних квітів, експозицію старовинних речей з історії, культури та побуту гуцулів.

Теоретична частина семінару проходила в конференц-залі Шешорського ПНДВ. У вступному слові начальник Державної служби заповідної справи Мінприроди України Петро Гриник зазначив, що НПП «Гуцульщина» пройшов складний шлях становлення в умовах, коли на місцевому рівні було велике протистояння, пережито багато негараздів, однак, незважаючи на це, досягнуто певних успіхів, колектив вистояв, проявив свою згуртованість і високий професіоналізм, звичайно, в цьому значна заслуга директори В.В.Пророчука. Сьогодні Парк має добру матеріальну базу, входить у п’ятірку кращих національних парків України, тут є певний досвід роботи, який варто запозичити іншим установам природно-заповідного фонду.

Після цього відбулись мультимедійна презентація наукової, рекреаційної та еколого-освітньої діяльності НПП «Гуцульщина» та коротке обговорення доповідей, які мали директор Парку Василь Пророчук, заступник з наукової роботи Юрій Стефурак, заступник директора, начальник відділу рекреації та екологічної освіти А.Костюк та інші фахівці Парку. Після теоретичної частини учасники семінару побували на конкретних об’єктах наукової, рекреаційної, еколого-освітньої діяльності та інших. Зокрема відбувся обмін досвідом зі створення та функціонування Маєтку Святого Миколая, який став відомим, завдяки його ефективній діяльності не тільки в Україні, а й за її межами.

Спеціалісти відділу рекреації та екологічної освіти Парку ознайомили гостей з роботою пошти Святого Миколая. Вона працює вже шість років, за цей час сюди надійшло майже десять тисяч листів від дітей з усіх куточків України, і на кожен з них дано відповідь. В архіві пошти нагромаджено величезну кількість малюнків, віршів, оповідань, фотографій, пісень, присвячених Святому Миколаю. Учасники семінару побували також у майстер-класі з виготовлення м’якої іграшки, кімнаті новорічно-різдвяної іграшки, кімнаті-музеї природи, побачили гарну впорядковану опочивальню, а в робочому кабінеті Миколая відбулось приємне спілкування з людиною, яка «виконує його обов’язки», та її помічниками.

В дендропарку біля будинку Миколая було розгорнуто виставку посадкового матеріалу — декоративних та лісоутворюючих дерев і кущів, які можна придбати в НПП. Керівники установ природно-заповідного фонду України з цікавістю оглянули дитячий ігровий майданчик, містечко 12-х християнських чеснот з облаштованим місцем для Миколаївської ватри, спортивні майданчики та інші відпочинкові місця Маєтку. Кожен учасник семінару отримав від Миколая пам’ятні подарунки і запрошення до співпраці. Присутні були приємно вражені побаченим та почутим, їх зацікавила багатогранна робота цього комплексу та перспективи його розбудови.

Під час переїзду до наступного об’єкта учасники семінару мали можливість спостерігати добре збережені природні ландшафти, облаштовані місця відпочинку, особливо цінні території. На будівництві нового адміністративного приміщення Парку, що на околиці міста Косова, гостей зустрічав заступник директора НПП «Гуцульщина» із загальних питань М.Ю.Гавриляк.

Він розповів, що ще кілька років тому на цьому місці була стара складська будівля колишньої райзаготконтори, а навколо — жахливі смітники. НПП «Гуцульщина» на аукціоні викупив це приміщення і за короткий час, за сприяння та допомоги Міністерства охорони навколишнього середовища, Державної служби заповідної справи, провів величезний обсяг робіт. Як наслідок—зі сміттєзвалища територія перетворилася на красиву місцину, де створено молодий дендропарк, а його окрасою стала новобудова цікавої архітектурної форми — адмінприміщення Парку. Звичайно, що роботи тут ще багато, особливо всередині приміщення, однак ентузіазму працівникам Парку не бракує і є впевненість, що найближчим часом роботи будуть завершені. На чальник Державної служби заповідної справи Мінприроди України Петро Гриник пообіцяв колективу Парку в цьому сприяння та допомогу.

Наступним об’єктом, який оглянули учасники семінару, був лабораторно-адміністративний корпус. На його подвір’ї відбувся короткий огляд метеомайданчика, міні-парників, науково-дослідної ділянки з вирощування чорниці високої, смородини та лікарських рослин. Кандидат біологічних наук, завідувач науковим відділом НПП «Гуцульщина» Любомир Держипільський коротко розповів про реалізацію цікавих наукових проектів. В лабораторії екологічного моніторингу наукові працівники інформували про те, що тут ведеться моніторинг лісів І-ІІ рівнів, які охоплюють усі найтиповіші формації Косівщини, проводять аналізи: води — за 12 показниками, ґрунтів — на вміст поживних речовин та кислотність, а також ведуть метеорологічні та фенологічні спостереження. В перспективі тут будуть проводитись аналізи з визначення вмісту важких металів у воді, ґрунті та біологічних об’єктах.

В кабінеті директора Парку учасники семінару мали змогу ознайомитись з проектом розбудови Маєтку Святого Миколая, який виготовили студенти Прикарпатського національного технічного університету нафти і газу Побували вони і в бібліотеці, яку працівники НПП «Гуцульщина» створили на громадських засадах (кожен працівник безкоштовно передав до неї певну кількість книг, брошур тощо), зараз у ній нараховується близько 2000 екземплярів.

Приємне враження в учасників семінару залишилось після ознайомлення з роботою розсадника Старокутського природоохоронного науково-дослідного відділення. Тут нараховується майже 80 тисяч рослин і дерев посадкового матеріалу, в тому числі і рідкісних: лимонника китайського, керії японської, барбариса Тумблера, липи крупнистої, дуба скельного, гібіскуса сірійського. В розсаднику ростуть ялівці, кипарисовики, туї різних видів та форм, на невеликій площі вирощується тис ягідний. Зростають тут і лікарські рослини, зокрема горобина чорноплідна, ірга круглолиста, обліпиха, кизил, а також різні види плодових дерев. Працівники розсадника Любов Лукань та Калина Семенюк зазначили, що значна увага приділяється вирощуванню основних лісоутворюючих порід, особливо таких як дуб черешчатий, ялиця біла, клен-явір, смерека. Всього в розсаднику є більше 50 видів різної посадкової продукції.

Поряд із розсадником розташована невеличка пасіка та будинок бджоляра. Учасники семінару мали можливість спробувати цілющого карпатського меду. Серед присутніх керівників установ природно-заповідного фонду було чимало бджолярів, які мають певний досвід і теж хотіли продемонструвати своє уміння роботи з бджолами. Однак медоноси цього не зрозуміли і не допустили незнайомців до вуликів.

За підсумками семінару, колектив Парку та його керівник отримали найвищу оцінку їх роботи та почули багато схвальних слів. Директор Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук. Гамор не приховував свого захоплення від злагодженої роботи фахівців Парку. Він зазначив, що неодноразово бував на засіданнях науково-технічної ради, в курсі всіх подій, які відбуваються на Косівщині навколо створення та діяльності Парку, радий, що колектив вистояв, і в таких складних умовах Парк успішно розвивається. Директор Державного природного заповідника «Горгани» В. Кисляк підкреслив, що у Національному природному парку «Гуцульщина» є що показати не тільки на рівні України, але і всієї Європи. Позитивно оцінили роботу НПП «Гуцульщина» всі учасники семінару, які, підсумовуючи побачене і почуте про роботу НПП «Гуцульщина» у складних умовах протидії з боку бізнесових кіл та окремих органів місцевого самоврядування району, зазначили, що досвід НПП «Гуцульщина» стане добрим прикладом багатьом учасникам семінару у вирішенні складних проблем установ природно-заповідного фонду України.

В. Лосюк,
провідний фахівець відділу рекреації, та екологічної освіти НПП «Гуцульщина».