Запрошуємо Вас до участі у науково-практичній конференції “Роль природоохоронних установ у збереженні біорозмаїття, етнокультурної спадщини та збалансованому розвитку територій” присвячена 10-ти річчю з дня створення Національного природного парку „Гуцульщина”.

На конференції  передбачається проведення дискусії за напрямами:

1. Збереження об’єктів неживої природи та ландшафтного розмаїття.
2. Збереження рослинного та тваринного світу.
3. Збереження матеріальної, духовної та етнокультурної спадщини.
4. Рекреація та екологічна освіта.
5. Проблеми функціонування установ ПЗФ.

Для участі в конференції необхідно

до 1 квітня 2012 р. надіслати в оргкомітет заявку на участь в конференції (форма додається), статтю (поштою – один роздрукований примірник, підписаний усіма авторами і в електронному вигляді — назва файла повинна містити прізвище першого автора латиницею) та копію квитанції про грошовий переказ.

Вимоги до оформлення статей

Матеріали  мають бути підготовлені українською мовою  в редакторі Microsoft Word 97/2000/ХР/2003.

• Обсяг – до 5 сторінок.
• Поля сторінки: верхнє, нижнє – 20мм, ліве – 35мм, праве – 15мм. Сторінка – А4, книжна.
• Шрифт: Times New Roman , 12 кегль, інтервал – 1, абзацний відступ – 5мм.
• Рисунки та таблиці подавати на окремих сторінках після тексту.
• Структура статті (приклад див. у заявці).

Заявка на участь в роботі науково-практичної конференції «Роль природоохоронних установ у збереженні біорозмаїття, етнокультурної спадщини та збалансованому розвитку територій»

Завантажити:

Організаційний комітет

• Канцурак В.В. —  начальник департаменту заповідної справи Мінекології України – співголова оргкомітету.
• Пророчук В.В.— директор НПП «Гуцульщина», заслужений природоохоронець України – співголова оргкомітету.
• Брусак В.П. — к.г.н., доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.
• Гринюк М.М. — к.м.н., проректор з наукової роботи Косівського Інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської академії мистецтв.
• Стефурак Ю.П. — к.б.н., заступнк директора НПП „Гуцульщина” з наукової роботи.
• Костюк А.Г. — начальник відділу, заступник директора НПП «Гуцульщина» з рекреації та благоустрою.
• Чернявський І.В. — головний природознавець НПП „Гуцульщина”
• Держипільський Л.М. — к.б.н., начальник наукового відділу НПП „Гуцульщина”.

Організаційний внесок для учасників конференції сплачується в національній валюті України в розмірі — 100 грн.;
—50 грн. для аспірантів та студентів;
— 25 грн. заочна участь.

Оргвнесок  необхідно перерахувати поштовим переказом за адресою:
78 600. Україна. м. Косів, Івано-Франківської обл.
вул. Дружби, 84
Фокшей Стеллі Ігорівні.
Призначення: участь в конференції
Від ____________________(прізвище, ініціали)

Оргвнесок не враховує плату за проживання та харчування.

Адреса організаційного комітету

Національний природний парк „Гуцульщина”
78 600 м. Косів, Івано-Франківської обл.
вул. Дружби, 84
Тел./факс: 8-03478-2-37-09
Web-адреса: http://www.nnph.if.ua
E-mail: gutsulpark@ rambler.ru, park1@online.ua

Телефони для довідок

• 0976305921 — Стефурак Юрій Петрович
• 0674910860 — Держипільський Любомир Михайлович

Матеріали надсилати у електронному вигляді за адресою:  gutsulpark@ rambler.ru (резервна пошта: park1@online.ua)
тема листа:  Конференція.

Та поштою за адресою:
78600 м. Косів, Івано-Франківської обл.
вул. Дружби, 84
з приміткою: Конференція.

З повагою, організаційний комітет.

Розцінки оплати на проведення аналітичного контролю (лабораторних визначень) поверхневих, підземних та зворотних вод лабораторією екологічного моніторингу.

Розцінки оплати за виконання робіт з аналітичного контролю лабораторією екологічного моніторингу НПП „Гуцульщини” розроблені на основі Наказів Мінекоресурсів від 30.01.2002 року   346 від 15.03.2002 року  №110/73, Лист-розяснення  Мінекоресурсів від 20.05.2002 року № 2439/19-8 „Щодо порядку застосування розмірів плати за надання послуг екологічного характеру” та Постанова Кабінету України від 02.06.2003 року №827.

На основі проведеного аналітичного контролю надаються  рекомендації, щодо придатності води для харчових або побутових потреб.

Учасники конференції констатують:

1. Порушення екобалансу призвело до руйнівних повеней 2008 та 2010 років. Це поставило населення Карпат перед серйозними проблемами подолання наслідків цих стихійних лих і запобігання їм у майбутньому, що, зрозуміло, не під силу окремій людині чи сільській громаді. Але програма подолання наслідків повені згорнута, недобудованими залишилися дороги, мости, берегоукріплення. Реальною є висока загроза гірських зсувів. Горяни зазнали значних матеріальних збитків від пошкодження засобів господарювання, житлових і господарських споруд і вже не сподіваються на найменшу допомогу держави.
2. Проблема гірських територій — це насамперед проблема гірського населення, яке міцно пов’язане з навколишнім середовищем і ресурсами. Не варто випускати з уваги і той факт, що Україна, яка в числі вісьмох держав підписала Карпатську Конвенцію, не в повній мірі виконує свої зобов’язання, що стосується соціальної, культурної і духовної сфер. Ні на загальнодержавному, ні на регіональному, ні на місцевому рівнях не вироблено плану взаємодії місцевої влади, наукових установ, освітніх і культурних закладів, громадських організацій щодо реалізації положень Конвенції і особливо її засадничого гуманітарного принципу, за яким європейське, в т.ч. й гуцульське гірське населення в минулому і сьогодні є дорогоцінним надбанням з багатими традиціями, культурою, працьовитістю і майстерністю не тільки України, але і Європи в цілому.
3. На теренах Гуцульщини визріла гостра соціально-демографічна проблема, пов’язана з незайнятістю населення, неможливістю працевлаштування для молоді, недостатнім розвитком соціальної інфраструктури. У зв’язку з високогірним розташуванням і транспортною важкодоступністю багатьох населених пунктів гуцульські діти не мають можливостей здобути якісну освіту, а школи — належно організувати профільне навчання. Значна кількість жителів Гуцульщини залишає рідний край і виїжджає на заробітки у всі кінці світу. Молоді люди, завершивши навчання у місті, не повертаються у гори. Це призводить до втрати етнокультурної ідентичності та унікальності.

Такою ж небезпечною щодо національного буття українців є й перманентна політика русифікації, яка має потужну інформаційно-матеріальну базу в нашій країні. А введення російської мови як другої офіційної в деяких регіонах України, закриття українських шкіл резонансною хвилею відгукується і на гуцульських теренах відсутністю місцевого україномовного радіо, кволістю українського книговидання, знищеною мережею книгопостачання бібліотек, засиллям російськомовної музичної і розважальної продукції низької якості, підміною високохудожніх творів народного мистецтва маловартісними зразками чужої культури.

Зважаючи на окреслене коло проблем, що потребують вирішення, учасники Міжнародної науково-практичної конференції вважають за необхідне:

1.    Пропонувати Кабінету Міністрів України при розробці й прийнятті економічних програм, планів соціально-економічного розвитку враховувати регіональні економічні та етнографічні особливості Гуцульщини і всього Карпатського регіону.

2.    Завершити роботи щодо ліквідації наслідків стихій у Карпатах, вжити протипаводкові заходи у верхів’ях гірських річок і потоків з їх відповідним фінансуванням. Окремою програмою забезпечити прокладання і належну підтримку доріг у лісовому фонді Карпат, сприяти впровадженню екологічно дружніх технологій лісозаготівель. Розробити комплексну програму «Карпатський ліс» з урахуванням особливостей ведення лісового господарства в гірській місцевості, паювання селянам лісів і пасовищ на території населених пунктів.

3.    З метою налагодження тісних взаємостосунків між гуцулами України та Румунії відкрити пункт спрощеного переходу кордону в Івано-Франківській області та відкрити автомобільні переїзди на наявних переходах у селах Шепіт і Руська Путильського району Чернівецької області.

4.    Звернутися до Міністерства культури і туризму з пропозицією включити Гуцульський фестиваль у перелік щорічних мистецьких заходів, затвердити статут з постійно діючою дирекцією та відповідним фінансуванням.

5.    Звернутися до Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України щодо включення у свої програми щорічних зльотів обдарованої учнівської молоді Гуцульщини та інших етнічних регіонів. Вивчити і обґрунтувати можливість впровадження молодіжних гуцульських фестивалів.

6.    Підтримати міжнародну співпрацю у галузі впровадження Карпатської конвенції та, зокрема, діяльність щодо створення Списку Карпатської культурної спадщини, яка успішно втілюється міжнародною коаліцією АNPED у всіх країнах Карпатського регіону, у співпраці з Інформаційним центром «Зелене досьє» та Центром громадських ініціатив на Косівщині. Вважаємо за необхідне залучати якомога ширше коло ентузіастів та експертів до продовження цієї діяльності. Ми підтримуємо міжнародну співпрацю у галузі сприяння та збереження культурних традицій, традиційного господарювання у Карпатах, започаткування Карпатського бренду задля підтримки сталого розвитку в Карпатах.

•  в галузі екології:

7.    Звернутися до Міністерства екології та природних ресурсів України з проханням удосконалити механізм створення, узаконення і функціонування природно-заповідних територій. Цьому ж Міністерству розробити реальні заходи щодо впровадження Карпатської конвенції на теренах Гуцульщини.

8.    Звернутися до Кабінету міністрів України з пропозицією необхідності прискорення виконання Указу Президента України щодо організаційного забезпечення діяльності національного природного парку «Верховини Довбуша» на території Чивчино-Гринявських гір у Верховинському районі Івано-Франківської області.

9.    Звернутися до Міністерства економіки України та органів місцевого самоврядування з проханням щодо сприяння програмам розвитку альтернативних джерел енергії у гірських районах Карпат.

10.    Звернутися до Міністерства сільського господарства України про сприяння виробництву екологічно чистої органічної продукції у гірських районах Карпат. Розробити державну програму функціонального забезпечення полонинського господарства, котра би передбачала кошти на поліпшення травостою пасовищ і прокладання доріг.

11.    Всеукраїнському товариству «Гуцульщина», філії «Гуцульщина» НДІ українознавства організувати підготовку і видати довідник «Пам’ятки природи та визначні місця Гуцульщини». Розробити пропозиції про надання окремим населеним пунктам Гуцульщини, де найбільше збережені пам’ятки історії і природи відповідного статусу. Надати статус Національної пам’ятки природи, історії і культури скелі Писаний Камінь, Терношорському святилищу та календарному святилищу на Лисині Космацькій.

12.    З метою ліквідації подвійної підпорядкованості територій природно-заповідного фонду, уникнення напруги між лісокористувачами, а також поліпшення природоохоронної ситуації порушити клопотання про включення у постійне користування НПП «Гуцульщина» всієї території (14,772 га) ДП «Кутське лісове господарство», яка входить до складу парку, без вилучення у лісокористувачів.

13.    Звернутись до Міністерства екології і природних ресурсів України з проханням щодо виділення коштів на встановлення в натурі (на місцевості) меж територій об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення і нанесення на планово-картографічні матеріали з метою їх збереження і охорони.

14.    З метою збереження дендропарку ім. А.Тарнавського — найповнішого на Прикарпатті за складом інтродукованих і екзотичних видів дерев і кущів, а також шедеврів архітектури, пам’яток природи і архітектури, створеного наприкінці XIX століття, Косівській районній раді та районній державній адміністрації виділити кошти на його консервацію і реставрацію.

15.    Запропонувати держлісгоспам і установам природно-заповідного фонду Карпатського регіону широко впроваджувати шкілки і розсадники, зокрема тису ягідного і сосни кедрової як культових дерев гуцулів для населення та ренатуралізації.

16.    Пропонувати Кабінету Міністрів України внести зміни до Постанови №704 від 22.06.2011, вилучивши п.4, вважаючи неприпустимим припинення виконання Державної програми формування національної екомережі.

17.    Пропонувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству економіки та Міністерству екології та природних ресурсів розробити систему індексів екозбалансованого розвитку і запровадити її.

18.    Проаналізувати стан вирощування і виробництва екологічно чистих продуктів для дитячого харчування з наступною їх переробкою. Створити належні умови для роботи міні-сушарок грибів, ягід, яблук. Особливо залучати до зайнятості молодь і жінок, щоб унеможливити виїзди на заробітки за кордон.

19.    Вимагати від будівельників малих гідроелектростанцій суворого дотримання вимог екології. Лише 30% мінімального об’єму води використовувати для електростанцій у Карпатах.

•  У галузі мистецтва:

20.    Звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням ліпшого фінансування музеїв Гуцульського регіону задля належного виконання ними своїх виховних обов’язків і збереження самобутньої історичної й мистецької пам’яті поколінь.

21.    З метою збереження, вивчення, популяризації і розвитку гуцульської культури і мистецтва створити в місті Косові «Центр гуцульського мистецтва і культури», який має об’єднувати такі інституції: музей гуцульського мистецтва і побуту, інститут прикладного та декоративного мистецтва, бібліотеку гуцульщинознавства, музей і виставковий зал сучасного (нового) гуцульського мистецтва, науковий відділ, видавничий центр (відділ).

Товариству «Гуцульщина», Косівському інституту прикладного та декоративного мистецтва, Косівській районній державній адміністрації, Косівській районній раді підготувати звернення (клопотання) до Кабінету Міністрів України з обґрунтуванням нагальної потреби створення такого центру, державної підтримки у розгортанні його діяльності.

22.    Для розвитку ремесел, захисту інтелектуальних прав виробника-майстра та збереження автентики в глобалізаційному процесі створити при Косівській районній раді Івано-Франківської області фахову мистецьку раду як дорадчий орган з огляду на специфіку етнографічного регіону.

23.    Включити до нового проекту «Маєтку святого Миколая» програму збереження автентичної гуцульської архітектури на місці знаходження цих споруд, продумавши пільги власникам-мешканцям, як заохочення до збереження даних автентичних помешкань.

24.    Відновити статус окремої юридичної одиниці «Музею декоративно-прикладного мистецтва Гуцульщини» в Косові.

25.    Організувати пошук унікальних килимів виробництва фабрики Михайла Куриленка з метою створення колекції.

26.    Виконкомам сільських рад і депутатському корпусу створювати належні умови для народних митців, що проживають на території сільських, селищних, міських рад, сприяти діяльності їх творчо-виробничих об’єднань.

27.    Косівській районній державній адміністрації відновити раніше започатковані в районі мистецькі премії, зокрема в галузі мистецтва премію імені Юрія Шкрібляка та інші.

28.    Продовжити створення меморіальних музеїв відомих корифеїв гуцульського народного та професійного мистецтва Василя та Миколи Девдюків, Юрія і Василя Корпанюків, родини Шкрібляків та інших; встановлювати інформаційні і пам’ятні знаки в місцях їхньої діяльності. Громадським організаціям, органам влади підтримувати видання про творчість видатних майстрів Гуцульщини.

Джерело: Газета «Гуцульський край»

Основною тематикою конференції були соціально-економічні, екологічні й етнокультурні проблеми розвитку Гуцульського краю й шляхи їх вирішення.

Основні напрями конференції:

• Екологія: природокористування, економіка, медицина.
• Освіта і культура.
• Народне мистецтво Гуцульщини.
• Краєзнавство, туризм.

Актуальність обраної проблематики для проведення науково-практичної конференції не викликає сумнівів, оскільки проблеми гірських територій – це насамперед проблеми гірського населення, які міцно пов’язані з навколишнім середовищем.

У роботі науково-практичної конференції взяли участь відомі вчені, науковці, аспіранти та студенти провідних вищих навчальних закладів та установ України, а також ближнього і дальнього зарубіжжя, представники громадськості і владних структур.

Робота конференції традиційно розпочалася з пленарного засідання. З привітальним словом до учасників конференції звернулися голова Косівської РДА Я.І. Шинкарук та голова районної ради А.І. Клуб, які зокрема зазначили, що за двадцять років незалежності України в Гуцульському регіоні відбулися суттєві зміни в соціально-економічному і культурно-духовному житті місцевого населення, однак існує цілий ряд проблем, на які необхідно привернути особливу увагу науковців, громадськості та представників влади. Саме науково-практична конференція, на їх думку, дає можливість наукового диспуту про сучасний стан та перспективи розвитку Гуцульщини, провести ґрунтовний аналіз функціонування окремих напрямків господарювання, збереження етно-культурної та духовної спадщини і розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо подальшого соціально-економічного збалансованого розвитку Косівщини зокрема та Гуцульщини загалом.

У наукових доповідях, проголошених на пленарному засіданні, піднімалися актуальні питання гуцульського відродження в незалежній Україні, про те, як Гуцульщина може прислужитися здійсненню «Карпатської мрії», про гуцульську школу, як засіб оновлення змісту освіти в регіоні, про народні ремесла Гуцульщини: історія, автентика і проблеми в сучасних реаліях та інші.

Робота конференції продовжилася в 4-х секціях: екологія і охорона природи; краєзнавство Гуцульщини: декоративно-прикладне і музичне мистецтво; проблеми освіти і виховання, які, з метою підвищення ефективності їх роботи, були розділені на підсекції.

Засідання секції «Екологія і охорона природи» відбулося в новому адміністративному корпусі Національного природного парку «Гуцульщина».  З вступним словом до учасників конференції звернувся голова секції, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України Григорій Гуцуляк, він також виступив з доповіддю: «Оцінка сучасного стану приро-докористування в агросфері Карпатського регіону».

Далі продовжили свою надзвичайно цікаву доповідь, розпочату на пленарному засіданні доктор біологічних наук, професор Інституту екобезпеки НАУ, голова національного екологічного центру України Ярослав Мовчан та доктор філософських наук Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України Тетяна Гардашук. Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісових культур і лісової селекції НЛТУ України Юрій Дебринюк підняв дуже актуальні та проблемні питання в доповіді: «Всихання смерекових лісів як наслідок кліматичних змін». Ярослав Геник, кандидат сільськогосподарських наук, доцент НЛТУ України зробив аналіз причин правопорушень в лісовому господарстві – особливо болючої проблеми для Косівщини, в доповіді: «Лісовий фонд Гуцульщини: причини незаконної лісозаготівлі і правопорушень в лісовому господарстві».

Велику зацікавленість у присутніх викликала доповідь представника державного управління екології та природних ресурсів в Чернівецькій області Миколи Білоконя: «Карпати в контексті національної екобезпеки: можливості інноваційної трансформації діяльності». Додав колориту в роботі секції виступ менеджера шоу-бізнесу, відомої співачки Маріанни Гавриш на музично-фолькльорну тематику. Ці та інші доповіді пройшли на високому науково-теоретичному рівні, в дусі дискусій з поміркованою полемікою та великим зацікавленням присутніх і, як результат, науковцями від секції «Екологія і охорона природи» запопоновано включити до загальних рекомендацій конференції біля 20 пунктів.

Загалом Міжнародна науково-практична конференція «Гуцульський феномен: Мистецтво жити і творити», відбулася на високому організаційному та науковому рівні. Обрана тема науково-практичної конференції послугувала плідним підґрунтям для обміну думками із зазначеної проблематики. За результатами конференції її учасниками підготовлені та схвалені рекомендації, також буде опублікована збірка матеріалів тез та доповідей учасників конференції.

Юрій Стефурак
заступник директора НПП «Гуцульщина» з наукової роботи, кандидат біологічних наук.

Основні напрями конференції:

• екологічні проблеми і небезпеки сьогодення:
• методи і прилади, які використовують для дослідження охорони навколишнього середовища;
• навколишнє середовище і екологічна освіта;
• охорона навколишнього середовища.

У конференції взяли участь представники з Польщі, України та Росії.

На конференції розглянуто низку екологічних проблем: стан і тенденції екологічних проблем м. Санкт-Петербург (проф. О. М. Русак, Росія); потреби води для сільського господарства (проф. Й. Мосяк, Польща); радіаційна ситуація в Центральній Європі та радіоекологічні проблеми через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС (проф. І. М. Гудков, Україна); навколишнє середовище і здоров’я людини на прикладі м. Санкт-Петербургу (проф. Н. Г. Занько, Росія); технічні та екологічні аспекти при видобуванні газу із вапнякових скал в Польщі (проф. В. Урбанський, Варшава); морфологічні паттерни віддаленої післядії іонізуючої радіації в малих дозах (проф. З. А. Воронцова, Росія); водні мікроміцети як джерело загрози для людини (д. б. н. А. Бєдункєвич, Польща); види антропогенного та техногенного впливу на життєве середовище (І. Койнова, Україна) та ін.

Від України також взяла участь завідувач лабораторії екологічного моніторингу НПП «Гуцульщина» Стелла Фокшей, яка виступила з доповіддю «Макроміцети НПП «Гуцульщина».

НПП «Гуцульшина» та Вища школа екології і управління в Варшаві підписали угоду про наукове співробітництво ще в липні 2011 року. В рамках цієї угоди польська делегація вже провела польові ентомологічні дослідження території Парку.

Парадокс? Аж ніяк.

Парк створено указом Президента України, і він відображає як світову практику охорони природних територій, так і прагнення українського народу та його влади зберегти карпатський зелений оазис як останню соломинку для порятунку вщент зруйнованої екології України.

Проблема в іншому: за минуле десятиріччя відповідні державні органи законодавчо так і не врегулювали питання розмежування територій, особливо спірних. І це є постійним джерелом дезінформації, прихованих і відвертих конфліктів.

Розібратись в тому, чи є парк ворогом для природи нашого краю, вирішила Громадська рада при Косівській РДА, створена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 3.11.2010 р. № 996, розпорядження ОДА від 10.02.2011 р. і розпорядження Косівської РДА від 11.04.2011 р.  6 жовтня вона зібралась на своє п’яте засідання. Члени ради — представники усіх громадських організацій району: Богдан Радиш, Володимир Тутуруш, Петро Підлетейчук, Зіновій Библюк, Марія Равшер, Анна Богдан та ін. (всього 31 із 35 членів ради), відомі в районі люди, зустрілися з директором НПП Василем Пророчуком, його заступником Юрієм Стефураком, завідувачами відділів, працівниками.

Усі без винятку були вражені тією великою науковою роботою, яку ведуть спеціалісти парку з вивчення, збереження і примноження флори і фауни наших лісів. Змістовні доповіді кандидата біологічних наук Любомира Держипільського – завідувача наукового відділу, та Вікторії Лосюк – завідувачки відділу екологічної освіти, доповнені мультимедійними презентаціями, дали можливість побачити багатства Карпат, які творилися протягом мільйонів років, і результати нашого безвідповідального господарювання. Стало очевидним, що природа надто тендітна і вже не витримує агресивного техногенного навантаження. Звідси – буревії і руйнівні повені, кліматичні аномалії, довготривалі посухи, як цього року, зсуви ґрунтів… Як усе це відбивається на здоров’ї людини, уже й не кажу: кожен відчуває на собі.

У присутніх виникло чимало запитань з приводу відновлення втрачених видів рослин і тварин, чистоти довкілля, якості води, рекреаційних можливостей парку, роботи маєтку святого Миколая. Багато відповідей ми отримали, відвідавши структурні підрозділи НПП – лабораторний корпус, розсадник у Кобаках, садибу святого Миколая у Пістині, рекреаційне містечко «Шешори».

Але натомість з’являлися нові й нові запитання. Чому в Європі охороняють майже 18 відсотків територій, а в Україні цей показник не досягає навіть 6? Чому в нашій області мало б бути принаймні 25% заповідних земель, а маємо не цілих 12%? Чому при зменшенні території Кутського лісгоспу з 23 000 га до 16 000 га план суцільних вирубок збільшився з 8,6 тис. м куб. до 10,6 тис. м куб? Чому лісгоспи почали рубати 50-літній ліс, якщо це рівнозначне екологічній катастрофі?

Хто дасть відповіді на ці запитання?

Вважаємо, що громада також повинна долучитися до того, щоб проблеми лісокористування вирішували  правильно, з думкою про день завтрашній.

Національний природний парк «Гуцульщина» робить це сьогодні: оберігаючи зелені легені Європи – Карпати, відстоює право кожної людини на комфортне життя серед чистого довкілля.

Вклонімося щиро за це.

Аделя ГРИГОРУК,
член Громадської ради.

Світлини Богдана Штундера.

Джерело: http://gk.if.ua/2011/10/19/4301/

P. S. А розмежування територій між НПП «Гуцульщина» і сільськими громадами – справа найближчого часу. Таке доручення керівництву району дав голова ОДА Михайло Вишиванюк. Важливо інше – щоб після встановлення меж не пішла по лісу гуляти сокира. Хто її спинить тоді?

У будинку Святого Миколая Ю. Павленко ознайомився з історією створення та діяльністю «Маєтку Святого Миколая», оглянув кімнати-музеї природи та новорічно-різдвяної іграшки, покої та робочий кабінет, пошту Святого Миколая, поспілкувався з помічниками Святого Миколая – працівниками НПП «Гуцульщина».

Також Юрій Павленко відвідав новостворений адміністративний будинок НПП «Гуцульщина», де в залі засідань  відбулась презентація основних напрямків розвитку та розбудови інвестиційного проекту «Туристично-мистецький комплекс «Маєток Святого Миколая»,  який представляли директор НПП «Гуцульщина» — Пророчук Василь Васильович та заступник директора — начальник відділу рекреації та благоустрою Костюк Надія Григорівна.

З самого ранку майдан незалежності міста Косова засіяв всіма барвами гірської веселки, бо саме під такою назвою впродовж одинадцяти років в районі проводяться молодіжні екологічні фестивалі, які об’єднують не лише учнівську та студентську молодь, а й всіх кому не байдужий стан оточуючого навколишнього природного середовища, хто вболіває за охорону довкілля і своїми конкретними справами робить все, щоб жити в гармонії з природою.

Ще до відкриття фестивалю увагу перехожих та гостей привертали виставки осінніх композицій. Майже всі школи району проявили високу активність з участі у цьому чудовому екологічному дійстві, що підкреслило красу золотої осені, що щедро обдаровує нас своїми плодами.

З осінньої композиції Рожнівського НВК Київо-Могилянської академії наук весело посміхались футболісти – талісмани майбутнього «Євро – 2012», що проводитиметься в Україні. В іншій композиції в футбольну команду об’єднались гарбузи. А ще було царство грибів, ягід, плодів, лікарських рослин, декоративних вазонів, квітів. Осінні композиції відтворювали стан довкілля певного регіону та України загалом. Окрім екологічних проблем в композиціях знайшли відображення і суспільно-політичні складові сучасного стану суспільства.

Урочисте відкриття фестивалю розпочалось з параду учасників під звуки духового оркестру Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв. З вітальним словом до присутніх звернулись: перший заступник голови Косівської РДА – Іван Грималюк, мер Косова – Микола Фокшей, заступник директора Національного природного парку «Гуцульщина» – Анастасія Костюк.

Отець Василь Корпанюк УГКЦ просив Божого благословення для учасників фестивалю та всіх хто вболіває за матінку природу. Солодкі подарунки від Святого Миколая вручили його помічники – працівники Національного природного парку «Гуцульщина» . Після урочистого відкриття в різних куточках міста одночасно відбувались різні молодіжні екологічні конкурси. Молодь демонструвала свої здібності у малюнках на асфальті, художніх рисунках, фотовиставці.

Як завжди значну увагу привертав конкурс-виставка домашніх улюбленців. Слід зазначити, що з кожним роком кількість учасників цього цікавого конкурсу зростає. Породисті котики, песики, декоративні та спортивні голуби, попугайчики, черепашки, кролики, морські свинки, хом’ячки – всі ці і інші види домашніх улюбленців були оригінально і люб’язно представлені глядачам та журі їхніми маленькими господарями. Про них розповідали, оспівували в піснях і віршах, демонстрували фото, їхні паспорти. Деякі з домашніх улюбленців були розгублені від такої кількості глядачів, а деякі впевнено демонстрували свої здібності і виконували певні трюки за вказівкою господарів та на прохання глядачів.

А на сценах Косівського центру дитячої творчості та районного будинку культури змагались екологічні бригади загальноосвітніх установ відповідно І-ІІ та І-ІІІ ступенів. Юнаки і дівчата в художніх композиціях, піснях і танцях відображали своє ставлення до довкілля. У своїх виступах молодь порушувала надто серйозні за змістом екологічні проблеми населених пунктів та пропонувала шляхи їх вирішення. Однозначно, що такі заходи мають значний вплив на формування екологічної культури населення, а тому такі форми еколого – просвітницької роботи слід використовувати у повсякденній праці.

Відрадно, що молодь Косівщини приймає активну участь в екологічному русі «За краще довкілля» і своїми діями спонукає до добрих справ старших.

А переможцями конкурсів стали:

• Виставка-конкурс осінніх композицій «Щедрість рідної землі» І місце – Косівська школа інтернат-гімназія, ІІ місце – Брустурівська ЗОШ І-ІІІ ст.., ІІІ місце -Яблунівський центр дитячої творчості.
• Конкурс молодіжних екологічних агітбригад «Музично-сценічне представлення екологічних проблем населеного пункту» серед ЗОШ І-ІІ ст.. І місце – Яблунівський ЦДТ, ІІ місце Лючанська ЗОШ, ІІІ місце Екологічний театр Косівського ЦДТ. Заохочувальні відзнаки: Микитинецька ЗОШ, Прокуравська ЗОШ, Городянська ЗОШ, Снідавська ЗОШ, Космач – Рушірська ЗОШ. Серед І-ІІІ ст.. І місце – Уторопське НВО, ІІ місце – Пістинська ЗОШ, ІІ місце Тюдівська ЗОШ. Заохочувальні відзнаки: Середньоберезівська ЗОШ, Рожнівський НВК, Хімчинська ЗОШ, Кутська ЗОШ, Косівська школа інтернат-гімназія.
• Конкурс плакатів «Моя Косівщина» І місце – Кобаківська ЗОШ І-ІІІ ст.. Девда Ярослав, ІІ місце – Шепітська ЗОШ І-ІІ ст.. Болець Василь, ІІІ місце – Кутська ЗОШ І-ІІІ ст.. Бернюга Анастасія. Відзнака за оригінальність і творчість Косівська школа інтернат-гімназія, Старокутська ЗОШ І-ІІІ ст.., Косівськимй РЦДТ, Рожнівський НВК, Стопчатівська ЗОШ І-ІІІ ст., Хімчинська ЗОШ І-ІІІ ст., Яблунівський ЦДТ, Середньоберезівська ЗОШ І-ІІІ ст..
• Фотоконкурс, номінація «Велич Карпатських гір» І місце – Старокутська ЗОШ І-ІІІ ст.., ІІ місце – Косівський ЦДТ, ІІІ місце – Косівська філія ОДЦТКУМ. Номінація «Сторінками історії «Гірської веселки» І місце – Яблунівський ЦДТ, ІІ місце – Косівська ЗОШ І-ІІІ ст..№2, ІІІ місце – Соколівська ЗОШ І-ІІ ст..
• Конкурс малюнка на асфальті «Золота осінь» І місце – Старокутська ЗОШ І-ІІІ ст.., ІІ місце – Уторопське НВО, ІІІ місце Черганівська ЗОШ. Відзначені: Рожнівський НВК, Шепітська ЗОШ І-ІІст., Космацька ЗОШ І-ІІІ ст.., Малорожинська ЗОШ, Стопчатівська ЗОШ І-ІІІ ст..
• Конкурс-виставка «Домашні улюбленці» І місце – Старокутська ЗОШ №1 Том’юк Ольга та Лащук Маринка, ІІ місце – Космач – Рушірська ЗОШ Юрковський Максим, ІІІ місце – Косівська школа інтернат-гімназія Мазєн Іванна.

Організатори фестивалю щиро вдячні за надану допомогу в організації і проведенні «Гірської веселки» Косівському інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ України, Косівському районному будинку культури та Київському міському благодійному фонду «ФУДБЕНК».