Національний природний парк «Гуцульщина» був учасником цього форуму. Зокрема, науковці та фахівці Парку взяли участь у міжнародній конференції «Зелена» економіка: перспективи впровадження в Україні», засіданні круглого столу «Стратегія збереження та розширення природоохоронних  територій в Україні», виставці «Довкілля 2012», а також презентував природу і мистецтво Косівщини.

Хтось  порався на подвір’ї, прибираючи непотріб, що залишила після  собе зима, хтось готував гостинці до Світлого Четверга.

Ось так саме вирішили пригостити малих гуцулят працівники НПП «Гуцульщина». Напередодні свят учням Снідавської  ЗОШ І-ІІ ст. було передано солодкі гостинці із маєтку святого Миколая. До речі, це не вперше,  адже солодощами тішив святий Миколай  снідавчан і в новорічні свята.

Учні, їхні батьки та вчителі щиро вдячні всім меценатам за надані подарунки.

Приємно, що про нас не забувають, хоч ми і не знаходимось на території Національного парку «Гуцульщина».

Марія ХІМ’ЯК,
директор Снідавської школи, депутат районної ради.

Саме в цей період масово зривають рослини для продажу. Через таке недбале ставлення до природи такі види рослин, як підсніжник звичайний, білоцвіт весняний, шафран Гейфелів вже стали рідкісними. Тому їх занесено до Червоної книги України і вони підлягають особливій охороні.

Чинним законодавством передбачено матеріальне відшкодування нанесених збитків (9 гривень за кожну знищену рослину). Окрім цього, передбачено адміністративну відповідальність, згідно з ст.90 Кодексу України про адміністративні правопорушення знищення видів рослин, які занесені до Червоної книги України, тягне за собою накладання штрафу на громадян від 340 до 510 грн. з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб — від 510 до 850 грн. з конфіскацією незаконно добутого, а також кримінальну відповідальність.

А. КОСТЮК,
заступник директора НПП «Гуцульщина».

Запрошуємо Вас до участі у науково-практичній конференції “Роль природоохоронних установ у збереженні біорозмаїття, етнокультурної спадщини та збалансованому розвитку територій” присвячена 10-ти річчю з дня створення Національного природного парку „Гуцульщина”.

На конференції  передбачається проведення дискусії за напрямами:

1. Збереження об’єктів неживої природи та ландшафтного розмаїття.
2. Збереження рослинного та тваринного світу.
3. Збереження матеріальної, духовної та етнокультурної спадщини.
4. Рекреація та екологічна освіта.
5. Проблеми функціонування установ ПЗФ.

Для участі в конференції необхідно

до 1 квітня 2012 р. надіслати в оргкомітет заявку на участь в конференції (форма додається), статтю (поштою – один роздрукований примірник, підписаний усіма авторами і в електронному вигляді — назва файла повинна містити прізвище першого автора латиницею) та копію квитанції про грошовий переказ.

Вимоги до оформлення статей

Матеріали  мають бути підготовлені українською мовою  в редакторі Microsoft Word 97/2000/ХР/2003.

• Обсяг – до 5 сторінок.
• Поля сторінки: верхнє, нижнє – 20мм, ліве – 35мм, праве – 15мм. Сторінка – А4, книжна.
• Шрифт: Times New Roman , 12 кегль, інтервал – 1, абзацний відступ – 5мм.
• Рисунки та таблиці подавати на окремих сторінках після тексту.
• Структура статті (приклад див. у заявці).

Заявка на участь в роботі науково-практичної конференції «Роль природоохоронних установ у збереженні біорозмаїття, етнокультурної спадщини та збалансованому розвитку територій»

Завантажити:

Організаційний комітет

• Канцурак В.В. —  начальник департаменту заповідної справи Мінекології України – співголова оргкомітету.
• Пророчук В.В.— директор НПП «Гуцульщина», заслужений природоохоронець України – співголова оргкомітету.
• Брусак В.П. — к.г.н., доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.
• Гринюк М.М. — к.м.н., проректор з наукової роботи Косівського Інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської академії мистецтв.
• Стефурак Ю.П. — к.б.н., заступнк директора НПП „Гуцульщина” з наукової роботи.
• Костюк А.Г. — начальник відділу, заступник директора НПП «Гуцульщина» з рекреації та благоустрою.
• Чернявський І.В. — головний природознавець НПП „Гуцульщина”
• Держипільський Л.М. — к.б.н., начальник наукового відділу НПП „Гуцульщина”.

Організаційний внесок для учасників конференції сплачується в національній валюті України в розмірі — 100 грн.;
—50 грн. для аспірантів та студентів;
— 25 грн. заочна участь.

Оргвнесок  необхідно перерахувати поштовим переказом за адресою:
78 600. Україна. м. Косів, Івано-Франківської обл.
вул. Дружби, 84
Фокшей Стеллі Ігорівні.
Призначення: участь в конференції
Від ____________________(прізвище, ініціали)

Оргвнесок не враховує плату за проживання та харчування.

Адреса організаційного комітету

Національний природний парк „Гуцульщина”
78 600 м. Косів, Івано-Франківської обл.
вул. Дружби, 84
Тел./факс: 8-03478-2-37-09
Web-адреса: http://www.nnph.if.ua
E-mail: gutsulpark@ rambler.ru, park1@online.ua

Телефони для довідок

• 0976305921 — Стефурак Юрій Петрович
• 0674910860 — Держипільський Любомир Михайлович

Матеріали надсилати у електронному вигляді за адресою:  gutsulpark@ rambler.ru (резервна пошта: park1@online.ua)
тема листа:  Конференція.

Та поштою за адресою:
78600 м. Косів, Івано-Франківської обл.
вул. Дружби, 84
з приміткою: Конференція.

З повагою, організаційний комітет.

Розцінки оплати на проведення аналітичного контролю (лабораторних визначень) поверхневих, підземних та зворотних вод лабораторією екологічного моніторингу.

Розцінки оплати за виконання робіт з аналітичного контролю лабораторією екологічного моніторингу НПП „Гуцульщини” розроблені на основі Наказів Мінекоресурсів від 30.01.2002 року   346 від 15.03.2002 року  №110/73, Лист-розяснення  Мінекоресурсів від 20.05.2002 року № 2439/19-8 „Щодо порядку застосування розмірів плати за надання послуг екологічного характеру” та Постанова Кабінету України від 02.06.2003 року №827.

На основі проведеного аналітичного контролю надаються  рекомендації, щодо придатності води для харчових або побутових потреб.

Учасники конференції констатують:

1. Порушення екобалансу призвело до руйнівних повеней 2008 та 2010 років. Це поставило населення Карпат перед серйозними проблемами подолання наслідків цих стихійних лих і запобігання їм у майбутньому, що, зрозуміло, не під силу окремій людині чи сільській громаді. Але програма подолання наслідків повені згорнута, недобудованими залишилися дороги, мости, берегоукріплення. Реальною є висока загроза гірських зсувів. Горяни зазнали значних матеріальних збитків від пошкодження засобів господарювання, житлових і господарських споруд і вже не сподіваються на найменшу допомогу держави.
2. Проблема гірських територій — це насамперед проблема гірського населення, яке міцно пов’язане з навколишнім середовищем і ресурсами. Не варто випускати з уваги і той факт, що Україна, яка в числі вісьмох держав підписала Карпатську Конвенцію, не в повній мірі виконує свої зобов’язання, що стосується соціальної, культурної і духовної сфер. Ні на загальнодержавному, ні на регіональному, ні на місцевому рівнях не вироблено плану взаємодії місцевої влади, наукових установ, освітніх і культурних закладів, громадських організацій щодо реалізації положень Конвенції і особливо її засадничого гуманітарного принципу, за яким європейське, в т.ч. й гуцульське гірське населення в минулому і сьогодні є дорогоцінним надбанням з багатими традиціями, культурою, працьовитістю і майстерністю не тільки України, але і Європи в цілому.
3. На теренах Гуцульщини визріла гостра соціально-демографічна проблема, пов’язана з незайнятістю населення, неможливістю працевлаштування для молоді, недостатнім розвитком соціальної інфраструктури. У зв’язку з високогірним розташуванням і транспортною важкодоступністю багатьох населених пунктів гуцульські діти не мають можливостей здобути якісну освіту, а школи — належно організувати профільне навчання. Значна кількість жителів Гуцульщини залишає рідний край і виїжджає на заробітки у всі кінці світу. Молоді люди, завершивши навчання у місті, не повертаються у гори. Це призводить до втрати етнокультурної ідентичності та унікальності.

Такою ж небезпечною щодо національного буття українців є й перманентна політика русифікації, яка має потужну інформаційно-матеріальну базу в нашій країні. А введення російської мови як другої офіційної в деяких регіонах України, закриття українських шкіл резонансною хвилею відгукується і на гуцульських теренах відсутністю місцевого україномовного радіо, кволістю українського книговидання, знищеною мережею книгопостачання бібліотек, засиллям російськомовної музичної і розважальної продукції низької якості, підміною високохудожніх творів народного мистецтва маловартісними зразками чужої культури.

Зважаючи на окреслене коло проблем, що потребують вирішення, учасники Міжнародної науково-практичної конференції вважають за необхідне:

1.    Пропонувати Кабінету Міністрів України при розробці й прийнятті економічних програм, планів соціально-економічного розвитку враховувати регіональні економічні та етнографічні особливості Гуцульщини і всього Карпатського регіону.

2.    Завершити роботи щодо ліквідації наслідків стихій у Карпатах, вжити протипаводкові заходи у верхів’ях гірських річок і потоків з їх відповідним фінансуванням. Окремою програмою забезпечити прокладання і належну підтримку доріг у лісовому фонді Карпат, сприяти впровадженню екологічно дружніх технологій лісозаготівель. Розробити комплексну програму «Карпатський ліс» з урахуванням особливостей ведення лісового господарства в гірській місцевості, паювання селянам лісів і пасовищ на території населених пунктів.

3.    З метою налагодження тісних взаємостосунків між гуцулами України та Румунії відкрити пункт спрощеного переходу кордону в Івано-Франківській області та відкрити автомобільні переїзди на наявних переходах у селах Шепіт і Руська Путильського району Чернівецької області.

4.    Звернутися до Міністерства культури і туризму з пропозицією включити Гуцульський фестиваль у перелік щорічних мистецьких заходів, затвердити статут з постійно діючою дирекцією та відповідним фінансуванням.

5.    Звернутися до Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України щодо включення у свої програми щорічних зльотів обдарованої учнівської молоді Гуцульщини та інших етнічних регіонів. Вивчити і обґрунтувати можливість впровадження молодіжних гуцульських фестивалів.

6.    Підтримати міжнародну співпрацю у галузі впровадження Карпатської конвенції та, зокрема, діяльність щодо створення Списку Карпатської культурної спадщини, яка успішно втілюється міжнародною коаліцією АNPED у всіх країнах Карпатського регіону, у співпраці з Інформаційним центром «Зелене досьє» та Центром громадських ініціатив на Косівщині. Вважаємо за необхідне залучати якомога ширше коло ентузіастів та експертів до продовження цієї діяльності. Ми підтримуємо міжнародну співпрацю у галузі сприяння та збереження культурних традицій, традиційного господарювання у Карпатах, започаткування Карпатського бренду задля підтримки сталого розвитку в Карпатах.

•  в галузі екології:

7.    Звернутися до Міністерства екології та природних ресурсів України з проханням удосконалити механізм створення, узаконення і функціонування природно-заповідних територій. Цьому ж Міністерству розробити реальні заходи щодо впровадження Карпатської конвенції на теренах Гуцульщини.

8.    Звернутися до Кабінету міністрів України з пропозицією необхідності прискорення виконання Указу Президента України щодо організаційного забезпечення діяльності національного природного парку «Верховини Довбуша» на території Чивчино-Гринявських гір у Верховинському районі Івано-Франківської області.

9.    Звернутися до Міністерства економіки України та органів місцевого самоврядування з проханням щодо сприяння програмам розвитку альтернативних джерел енергії у гірських районах Карпат.

10.    Звернутися до Міністерства сільського господарства України про сприяння виробництву екологічно чистої органічної продукції у гірських районах Карпат. Розробити державну програму функціонального забезпечення полонинського господарства, котра би передбачала кошти на поліпшення травостою пасовищ і прокладання доріг.

11.    Всеукраїнському товариству «Гуцульщина», філії «Гуцульщина» НДІ українознавства організувати підготовку і видати довідник «Пам’ятки природи та визначні місця Гуцульщини». Розробити пропозиції про надання окремим населеним пунктам Гуцульщини, де найбільше збережені пам’ятки історії і природи відповідного статусу. Надати статус Національної пам’ятки природи, історії і культури скелі Писаний Камінь, Терношорському святилищу та календарному святилищу на Лисині Космацькій.

12.    З метою ліквідації подвійної підпорядкованості територій природно-заповідного фонду, уникнення напруги між лісокористувачами, а також поліпшення природоохоронної ситуації порушити клопотання про включення у постійне користування НПП «Гуцульщина» всієї території (14,772 га) ДП «Кутське лісове господарство», яка входить до складу парку, без вилучення у лісокористувачів.

13.    Звернутись до Міністерства екології і природних ресурсів України з проханням щодо виділення коштів на встановлення в натурі (на місцевості) меж територій об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення і нанесення на планово-картографічні матеріали з метою їх збереження і охорони.

14.    З метою збереження дендропарку ім. А.Тарнавського — найповнішого на Прикарпатті за складом інтродукованих і екзотичних видів дерев і кущів, а також шедеврів архітектури, пам’яток природи і архітектури, створеного наприкінці XIX століття, Косівській районній раді та районній державній адміністрації виділити кошти на його консервацію і реставрацію.

15.    Запропонувати держлісгоспам і установам природно-заповідного фонду Карпатського регіону широко впроваджувати шкілки і розсадники, зокрема тису ягідного і сосни кедрової як культових дерев гуцулів для населення та ренатуралізації.

16.    Пропонувати Кабінету Міністрів України внести зміни до Постанови №704 від 22.06.2011, вилучивши п.4, вважаючи неприпустимим припинення виконання Державної програми формування національної екомережі.

17.    Пропонувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству економіки та Міністерству екології та природних ресурсів розробити систему індексів екозбалансованого розвитку і запровадити її.

18.    Проаналізувати стан вирощування і виробництва екологічно чистих продуктів для дитячого харчування з наступною їх переробкою. Створити належні умови для роботи міні-сушарок грибів, ягід, яблук. Особливо залучати до зайнятості молодь і жінок, щоб унеможливити виїзди на заробітки за кордон.

19.    Вимагати від будівельників малих гідроелектростанцій суворого дотримання вимог екології. Лише 30% мінімального об’єму води використовувати для електростанцій у Карпатах.

•  У галузі мистецтва:

20.    Звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням ліпшого фінансування музеїв Гуцульського регіону задля належного виконання ними своїх виховних обов’язків і збереження самобутньої історичної й мистецької пам’яті поколінь.

21.    З метою збереження, вивчення, популяризації і розвитку гуцульської культури і мистецтва створити в місті Косові «Центр гуцульського мистецтва і культури», який має об’єднувати такі інституції: музей гуцульського мистецтва і побуту, інститут прикладного та декоративного мистецтва, бібліотеку гуцульщинознавства, музей і виставковий зал сучасного (нового) гуцульського мистецтва, науковий відділ, видавничий центр (відділ).

Товариству «Гуцульщина», Косівському інституту прикладного та декоративного мистецтва, Косівській районній державній адміністрації, Косівській районній раді підготувати звернення (клопотання) до Кабінету Міністрів України з обґрунтуванням нагальної потреби створення такого центру, державної підтримки у розгортанні його діяльності.

22.    Для розвитку ремесел, захисту інтелектуальних прав виробника-майстра та збереження автентики в глобалізаційному процесі створити при Косівській районній раді Івано-Франківської області фахову мистецьку раду як дорадчий орган з огляду на специфіку етнографічного регіону.

23.    Включити до нового проекту «Маєтку святого Миколая» програму збереження автентичної гуцульської архітектури на місці знаходження цих споруд, продумавши пільги власникам-мешканцям, як заохочення до збереження даних автентичних помешкань.

24.    Відновити статус окремої юридичної одиниці «Музею декоративно-прикладного мистецтва Гуцульщини» в Косові.

25.    Організувати пошук унікальних килимів виробництва фабрики Михайла Куриленка з метою створення колекції.

26.    Виконкомам сільських рад і депутатському корпусу створювати належні умови для народних митців, що проживають на території сільських, селищних, міських рад, сприяти діяльності їх творчо-виробничих об’єднань.

27.    Косівській районній державній адміністрації відновити раніше започатковані в районі мистецькі премії, зокрема в галузі мистецтва премію імені Юрія Шкрібляка та інші.

28.    Продовжити створення меморіальних музеїв відомих корифеїв гуцульського народного та професійного мистецтва Василя та Миколи Девдюків, Юрія і Василя Корпанюків, родини Шкрібляків та інших; встановлювати інформаційні і пам’ятні знаки в місцях їхньої діяльності. Громадським організаціям, органам влади підтримувати видання про творчість видатних майстрів Гуцульщини.

Джерело: Газета «Гуцульський край»

Основною тематикою конференції були соціально-економічні, екологічні й етнокультурні проблеми розвитку Гуцульського краю й шляхи їх вирішення.

Основні напрями конференції:

• Екологія: природокористування, економіка, медицина.
• Освіта і культура.
• Народне мистецтво Гуцульщини.
• Краєзнавство, туризм.

Актуальність обраної проблематики для проведення науково-практичної конференції не викликає сумнівів, оскільки проблеми гірських територій – це насамперед проблеми гірського населення, які міцно пов’язані з навколишнім середовищем.

У роботі науково-практичної конференції взяли участь відомі вчені, науковці, аспіранти та студенти провідних вищих навчальних закладів та установ України, а також ближнього і дальнього зарубіжжя, представники громадськості і владних структур.

Робота конференції традиційно розпочалася з пленарного засідання. З привітальним словом до учасників конференції звернулися голова Косівської РДА Я.І. Шинкарук та голова районної ради А.І. Клуб, які зокрема зазначили, що за двадцять років незалежності України в Гуцульському регіоні відбулися суттєві зміни в соціально-економічному і культурно-духовному житті місцевого населення, однак існує цілий ряд проблем, на які необхідно привернути особливу увагу науковців, громадськості та представників влади. Саме науково-практична конференція, на їх думку, дає можливість наукового диспуту про сучасний стан та перспективи розвитку Гуцульщини, провести ґрунтовний аналіз функціонування окремих напрямків господарювання, збереження етно-культурної та духовної спадщини і розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо подальшого соціально-економічного збалансованого розвитку Косівщини зокрема та Гуцульщини загалом.

У наукових доповідях, проголошених на пленарному засіданні, піднімалися актуальні питання гуцульського відродження в незалежній Україні, про те, як Гуцульщина може прислужитися здійсненню «Карпатської мрії», про гуцульську школу, як засіб оновлення змісту освіти в регіоні, про народні ремесла Гуцульщини: історія, автентика і проблеми в сучасних реаліях та інші.

Робота конференції продовжилася в 4-х секціях: екологія і охорона природи; краєзнавство Гуцульщини: декоративно-прикладне і музичне мистецтво; проблеми освіти і виховання, які, з метою підвищення ефективності їх роботи, були розділені на підсекції.

Засідання секції «Екологія і охорона природи» відбулося в новому адміністративному корпусі Національного природного парку «Гуцульщина».  З вступним словом до учасників конференції звернувся голова секції, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України Григорій Гуцуляк, він також виступив з доповіддю: «Оцінка сучасного стану приро-докористування в агросфері Карпатського регіону».

Далі продовжили свою надзвичайно цікаву доповідь, розпочату на пленарному засіданні доктор біологічних наук, професор Інституту екобезпеки НАУ, голова національного екологічного центру України Ярослав Мовчан та доктор філософських наук Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України Тетяна Гардашук. Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісових культур і лісової селекції НЛТУ України Юрій Дебринюк підняв дуже актуальні та проблемні питання в доповіді: «Всихання смерекових лісів як наслідок кліматичних змін». Ярослав Геник, кандидат сільськогосподарських наук, доцент НЛТУ України зробив аналіз причин правопорушень в лісовому господарстві – особливо болючої проблеми для Косівщини, в доповіді: «Лісовий фонд Гуцульщини: причини незаконної лісозаготівлі і правопорушень в лісовому господарстві».

Велику зацікавленість у присутніх викликала доповідь представника державного управління екології та природних ресурсів в Чернівецькій області Миколи Білоконя: «Карпати в контексті національної екобезпеки: можливості інноваційної трансформації діяльності». Додав колориту в роботі секції виступ менеджера шоу-бізнесу, відомої співачки Маріанни Гавриш на музично-фолькльорну тематику. Ці та інші доповіді пройшли на високому науково-теоретичному рівні, в дусі дискусій з поміркованою полемікою та великим зацікавленням присутніх і, як результат, науковцями від секції «Екологія і охорона природи» запопоновано включити до загальних рекомендацій конференції біля 20 пунктів.

Загалом Міжнародна науково-практична конференція «Гуцульський феномен: Мистецтво жити і творити», відбулася на високому організаційному та науковому рівні. Обрана тема науково-практичної конференції послугувала плідним підґрунтям для обміну думками із зазначеної проблематики. За результатами конференції її учасниками підготовлені та схвалені рекомендації, також буде опублікована збірка матеріалів тез та доповідей учасників конференції.

Юрій Стефурак
заступник директора НПП «Гуцульщина» з наукової роботи, кандидат біологічних наук.

Основні напрями конференції:

• екологічні проблеми і небезпеки сьогодення:
• методи і прилади, які використовують для дослідження охорони навколишнього середовища;
• навколишнє середовище і екологічна освіта;
• охорона навколишнього середовища.

У конференції взяли участь представники з Польщі, України та Росії.

На конференції розглянуто низку екологічних проблем: стан і тенденції екологічних проблем м. Санкт-Петербург (проф. О. М. Русак, Росія); потреби води для сільського господарства (проф. Й. Мосяк, Польща); радіаційна ситуація в Центральній Європі та радіоекологічні проблеми через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС (проф. І. М. Гудков, Україна); навколишнє середовище і здоров’я людини на прикладі м. Санкт-Петербургу (проф. Н. Г. Занько, Росія); технічні та екологічні аспекти при видобуванні газу із вапнякових скал в Польщі (проф. В. Урбанський, Варшава); морфологічні паттерни віддаленої післядії іонізуючої радіації в малих дозах (проф. З. А. Воронцова, Росія); водні мікроміцети як джерело загрози для людини (д. б. н. А. Бєдункєвич, Польща); види антропогенного та техногенного впливу на життєве середовище (І. Койнова, Україна) та ін.

Від України також взяла участь завідувач лабораторії екологічного моніторингу НПП «Гуцульщина» Стелла Фокшей, яка виступила з доповіддю «Макроміцети НПП «Гуцульщина».

НПП «Гуцульшина» та Вища школа екології і управління в Варшаві підписали угоду про наукове співробітництво ще в липні 2011 року. В рамках цієї угоди польська делегація вже провела польові ентомологічні дослідження території Парку.