2 лютого 1971 року на березі Каспійського моря у іранському місті Рамсар підписано, так звану, Рамсарську конвенцію.
В 1997 році день її підписання був оголошеним Всесвітнім днем водно-болотних угідь. Її офіційна повна назва – “Конвенція з водно-болотних угідь міжнародного значення, як середовища перебування водоплавних птахів”.
Назва відображає початкову мету угоди – зберегти водно-болотні угіддя, як середовище існування для водоплавних птахів. Поступово мету Конвенції було розширено і сьогодні вона охоплює всі аспекти збалансованого використання водно-болотних екосистем, від збереження біологічного різноманіття до існування людини.
Рамсарською конвенцією декларуються основні пункти для забезпечення нашого майбутнього, а саме:
- водно-болотні угіддя важливі для забезпечення людства прісною водою, очищення та фільтрації поверхневих вод, поповнення водоносних горизонтів;
- ці угіддя годують людство – їх використовують для рибальства і сільського господарства протягом тисячоліть;
- угіддя забезпечують людей відновлюваними природними ресурсами для природних промислів, будівництва та опалення;
- мають значні бальнеологічні ресурси та використовуються з рекреаційними цілями, зберігають біорізноманіття та екологічну рівновагу;
- пом’якшують вплив штормів і повеней та захищають берегову лінію від руйнування;
- угіддя депонують вуглець, продукують кисень та допомагають у боротьбі зі змінами клімату.
Сьогодні Конвенцію підписало та ратифікувало вже 170 країн світу, серед яких і Україна, де мережа водно-болотних угідь міжнародного значення нараховує 39 територій загальною площею 786 321 га.
Завантажити: Календар на 2022 рік: «Водно-болотні угіддя — на користь людям і природі» (.PDF, 2Mb )
Водно-болотними угіддями вважається вся територія водного фонду нашої держави, проте невелика її частина має міжнародне значення. На території Національного природного парку «Гуцульщина» водні середовища досить різноманітні: велика річкова сітка, густота якої становить 1,1 км/км2, ставки, озера та велика кількість природних джерел. Заболоченість на території парку незначна, невеликі висячі болота формуються у місцях витоків річок та на мікропониженнях схилів.
Також є невелика кількість заболочених та перезволожених місць (підніжжя схилів, місця біля джерел, заплави річок). І хоча їх не можна відносити до боліт, проте життя у них вирує, і воно часто схоже із життям біоти болотних екотопів. Велика кількість різних за складом природних джерел є теж значною часткою водних угідь території Парку. У межах НПП «Гуцульщина» та суміжних населених пунктів наявні джерела з високою і слабкою мінералізацією, сірководневі, вуглекислі, солені та джерела із високим вмістом сульфатів.
Шляхи використання людством природних ресурсів є дуже складним і важливим питанням. Наше завдання полягає в тому, щоб мінімізувати негативний вплив людини на водно-болотні угіддя.
Любов Глодова,
науковий співробітник лабораторії екологічного моніторингу НПП «Гуцульщина»
Залишити відповідь